Визнання КВІР терористами та загроза великої війни: що означає рішення України щодо Ірану

Україна офіційно приєдналася до рішення Європейського Союзу, визнавши Іранський корпус вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією. Про це рішення повідомив президент Володимир Зеленський під час свого вечірнього звернення. Цей крок став відповіддю на системні порушення прав людини в Ірані, зокрема жорстоке придушення протестів, та військову співпрацю Тегерана з Росією.

Символізм та практичні наслідки для України

За словами заступника директора Центру близькосхідних досліджень Сергія Данилова, це рішення має насамперед символічне значення. Україна чітко декларує, що вона діє в межах європейської політики та не сподівається на покращення відносин з ісламською республікою.

«Це в руслі того, як діє Європейський Союз… після розстрілу протестів та тих звірств, які були скоєні. Ми чітко декларуємо своє ставлення до корпусу і те, що не сподіваємось на покращення відносин з Іраном».

Основними факторами, що вплинули на це рішення, є:

• Міжнародна солідарність: Синхронізація санкційної політики з ЄС після загибелі тисяч протестувальників в Ірані.
• Військова агресія: Доведена участь іранських інструкторів у навчанні російських військових використанню БПЛА “Шахед” на окупованих територіях України.
• Терористична активність: Історичний досвід діяльності КВІР, включаючи полювання на письменника Салмана Рушді та зв’язки з мафіозними структурами в Латинській Америці.

Ракетна загроза та роль Росії

Попри тривалі побоювання щодо продажу Іраном балістичних ракет Росії, наразі підтверджено лише постачання безпілотників. Експерти зазначають, що ракетний потенціал Ірану суттєво послабився після 12-денної війни з Ізраїлем у 2025 році, під час якої було завдано ударів по іранських ракетних установках.

Водночас відносини між Москвою та Тегераном стають дедалі напруженішими. В іранському суспільстві та пресі панує думка, що Росія “продала” Іран, не надавши реальної допомоги під час конфлікту з Ізраїлем. Кремль намагається балансувати, пропонуючи себе як посередника, проте його можливості обмежені через присутність американських авіаносних груп у регіоні.

Ультиматум Трампа та перспектива регіональної війни

Ситуація навколо Ірану загострюється через жорстку позицію адміністрації Дональда Трампа. Американська сторона висунула Тегерану ультиматум, що включає чотири ключові пункти:

1. Повна відмова від збагачення урану та демонтаж центрифуг.
2. Контроль над ракетною програмою (обмеження дальності та кількості балістичних ракет).
3. Припинення підтримки проксі-груп, таких як Хезболла та Хамас.
4. Припинення внутрішніх репресій проти власного населення.

Верховний лідер Ірану Аятола Алі Хаменеї вже попередив, що будь-яка атака США спровокує регіональну війну. Існує реальна загроза перекриття Ормузької протоки, що може паралізувати світовий ринок нафти та газу.

Хоча сухопутне вторгнення США вважається малоймовірним через велику територію та чисельність населення Ірану, імовірність точкових ракетно-бомбових ударів залишається дуже високою. Метою таких дій може бути не лише знищення військової інфраструктури, а й економічне стримування Китаю шляхом позбавлення його доступу до дешевої іранської нафти.