Візит Зеленського до Дамаска та криза в Затоці: Сирія виходить з-під орбіти Кремля, а Іран готується до «удару відплати»

В ефірі каналу Radio NV у розмові з журналісткою Євгенією Гончарук заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов проаналізував історичний візит президента України до Сирії та розгортання масштабного військового протистояння між США, Ізраїлем та Іраном.

Аналітичне резюме

1. Геополітичний розлом у Сирії: Візит Володимира Зеленського до Дамаска є знаковим етапом демонтажу російського монопольного впливу в регіоні. Сирія, яка десятиліттями була «непотоплюваним авіаносцем» Москви, починає диверсифікувати зовнішню політику, відкриваючи двері для українського зерна, технологій та оборонної співпраці.
2. Іранський глухий кут: Попри ультиматуми Дональда Трампа, внутрішня кон’юнктура в Тегерані, де фактична влада належить радикальному генералітету КВІР, робить мирну угоду майже неможливою. Стратегія іранської верхівки базується на тактиці «пересидіти в бункерах», ігноруючи економічні ризики.
3. Енергетична та військова компоненти: Блокада Ормузької протоки виявилася лише частково успішною для Ірану — світові ринки адаптувалися, а ціни на нафту не досягли критичних позначок. Водночас концентрація американських сил в Аравійському морі свідчить про підготовку до масштабної операції з «вогневої зачистки» узбережжя.

Ключові цитати

• Про історичне значення візиту президента України: «Сирія… це був оплот російського впливу в регіоні… через яку Москва могла здійснювати вплив на всі сусідні країни. І такий візит президента Зеленського навіть після зміни Асада… було важко уявити». [00:58]
• Про економічні перспективи співпраці з Дамаском: «Сирія може стати для нас перспективним ринком… це ринок зерна, традиційно вони споживали українське зерно… також достатньо великий ринок ремонту, модернізації радянської військової техніки». [03:09]
• Про символічний вплив Дамаска на арабський світ: «Це дуже важливий партнер з впливом, з репутацією… Дамаск — це місце, де продукувалися сенси, де писалися книжки, де закладалися основи ідеології». [05:01]
• Про витіснення російського впливу: «Це вже буде зовсім не той вплив, який був до візиту… буде повільно стискатися кільце навколо російських баз, які були ключовими логістичними центрами для російської експансії в Африці». [06:19]
• Про загрози з боку Ірану для нового сирійського керівництва: «Керівництво Ірану сприймає Ашара як свого ворога, оскільки він скинув їхнього васала — Асада… були погрози, що будуть нанесені удари по готелях у Дамаску». [10:22]
• Про шанси на угоду між США та Іраном: «Шанси мінімальні… країною де-факто править військова хунта із старших генералів КВІР, для яких ця угода виглядає як поразка або екзистенційна загроза». [11:48]
• Про помилку Ірану в нафтовому шантажі: «Іранці розраховували на нафту по 200 або хоча б по 180 доларів. Цього не сталося… нафта вже ввійшла в коридор. Це дошкульний удар, але не смертельний ні світовій економіці, ні американцям». [15:07]
• Про підготовку США до силового сценарію: «Зараз готується саме силове придушення… таке враження, що там будуть просто вогнем все узбережжя зачищати. Крім того, я не виключаю наземні операції». [16:07]
• Про військові втрати США: «Втрата літаків дошкульна швидше в медійному полі, ніж з точки зору військової… то, що там третина ракет тільки знищена [іранських] — ось це значно важливіше». [17:33]
• Про непублічні переговори: «Перемовини йдуть по лінії військових і ЦРУ — КВІР. Ці перемовини, я впевнений, ідуть інтенсивно і без перерви». [19:45]
• Про роль Ізраїлю: «Для Ізраїлю це унікальний шанс… вони хочуть по максимуму вирішити своє питання. Це не Ізраїль маніпулює Трампом, це частина особистого порядку денного Трампа». [21:07]
• Про позицію Європи: «Європа хоче, щоби у Вашингтоні засвоїли урок, що з ними так не можна… ми маємо більш-менш колективну відповідь [проти дій Трампа], що збільшує ймовірність ескалації між Штатами та Європою». [23:13]

Повну версію інтерв’ю дивіться за посиланням: