Велика гра Лондона в Центральній Азії

Ібрагім Каїш

Геополітичний ландшафт Центральної Азії перебуває у стані інтенсивної трансфорції. Історично затиснутий між стратегічними інтересами Російської Федерації та Китайської Народної Республіки, регіон став об’єктом пильної уваги з боку Великої Британії, яка після виходу з Європейського Союзу та на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну переосмислює свої зовнішньополітичні імперативи.¹ Даний звіт пропонує всебічний, заснований на доказах аналіз реального впливу Лондона в регіоні, диференціюючи системні здобутки від декларативної присутності, картографуючи інструменти впливу та прогнозуючи стратегічні сценарії розвитку на середньострокову перспективу.

Аналіз свідчить, що вплив Великої Британії в регіоні є глибоко асиметричним. Він зосереджений переважно у Казахстані та Узбекистані, тоді як у Киргизстані, Таджикистані та Туркменістані носить фрагментарний і точковий характер.⁴ Замість спроб прямого геоекономічного змагання з багатомільярдними інфраструктурними проєктами Китаю (ініціатива «Один пояс, один шлях») або безпековим домінуванням Росії, Велика Британія обрала нішеву стратегію «розумної сили» (Smart Power).¹ Ця стратегія спирається на три фундаментальні колони:

• Інституційно-правовий імпорт: Створення регуляторних анклавів на базі англійського загального права, найяскравішим прикладом чого є Міжнародний фінансовий центр «Астана» (МФЦА).⁶
• Державне фінансове стимулювання: Розгортання масштабних гарантійних ліній через UK Export Finance (UKEF) обсягом до £4 млрд для залучення британських технологій в інфраструктуру та промисловість.⁸
• Освітня та гуманітарна експансія: Створення розгалуженої мережі філій провідних британських університетів та подвоєння фінансування стратегічних стипендіальних програм (Chevening).⁴

Для України британська активізація в Центральній Азії відкриває критично важливе вікно можливостей у сфері санкційного комплаєнсу.¹² Посилення британського моніторингу над реекспортом товарів подвійного призначення безпосередньо послаблює військово-промисловий потенціал РФ.¹² Водночас виникають і ризики, пов’язані з потенційною конкуренцією за увагу та фінансові ресурси Лондона в довгостроковій перспективі.⁸

1. Трансформація геополітичного ландшафту та еволюція стратегії Великої Британії (1991–2026)

Період первинного залучення (1991–2015)

Після розпаду СРСР у 1991 році зовнішня політика Великої Британії щодо Центральної Азії мала спорадичний, часто реактивний та комерційно орієнтований характер.¹ Основні інтереси Лондона фокусувалися на нафтогазовому секторі Казахстану, де компанії Shell та BP виступали ключовими інвесторами, та видобутку золота у Киргизстані.² Регіон розглядався крізь призму безпекового транзиту під час військової кампанії НАТО в Афганістані.¹⁶ Міждержавний політичний діалог штучно утримувався на низькопріоритетному рівні, що зумовлювалося відсутністю Центральної Азії у переліку стратегічних доктринальних пріоритетів Форин-офісу. Дипломатична взаємодія високого рангу мала безсистемний характер, а офіційні візити представників кабінету міністрів Великої Британії до регіону обмежувалися поодинокими технічними місіями.

Період інституційного транзиту та пошуку ніші (2016–2021)

Вихід Великої Британії з Європейського Союзу (Brexit) змусив Форин-офіс розпочати пошук нових геоекономічних опорних точок у межах концепції «Глобальної Британії».³ Ключовим здобутком цього періоду стало заснування у 2018 році Міжнародного фінансового центру «Астана» (МФЦА) в Казахстані.⁷ Це ознаменувало перехід від простого видобутку сировини до проектування британських регуляторних та юридичних стандартів безпосередньо у внутрішню архітектуру регіону.⁶

Повномасштабне переформатування після початку війни в Україні (2022–2026)

Російська агресія проти України у 2022 році докорінно змінила стратегічне значення Центральної Азії для Лондона, перетворивши регіон на геополітичний імператив.¹ Велика Британія ініціювала глибокий перегляд своєї стратегії, що було офіційно зафіксовано у звіті Комітету у закордонних справах Палати громад «Країни на роздоріжжі: залучення Великої Британії у Центральній Азії» у листопаді 2023 року.¹

У квітні 2024 року відбуваеться історичний візит міністра закордонних справ Девіда Кемерона, який став першим главою Форин-офісу, що відвідав Киргизстан, Таджикистан та Туркменістан, і першим британським міністром закордонних справ в Узбекистані з 1997 року.² Кемерон оголосив про створення трирічного фонду підтримки суверенітету та економічної стійкості регіону обсягом £50 млн.¹⁰

Сучасна британська стратегія (станом на 2026 рік) базується на трьох нових пріоритетах ¹¹:

1. Санкційний комплаєнс та протидія обходу обмежень: Запобігання реекспорту через Центральну Азію до РФ товарів подвійного призначення.¹²
2. Забезпечення доступу до критичної мінеральної сировини (CRM): Відповідно до «Стратегії щодо критичних мінералів — Візія 2025» Велика Британія прагне диверсифікувати ланцюги постачання рідкісноземельних елементів, урану та міді в обхід монопольного впливу Китаю.¹¹
3. Посилення оборонного та антитерористичного виміру: Моніторинг ризиків, що йдуть з Афганістану, та протидія радикалізації.¹⁶

Велика Британія здійснила перехід від пасивного комерційного спостереження до активного інституційного та політичного залучення, кульмінацією чого стало створення дипломатичного формату CA5+UK та підписання Стратегічного партнерства з Казахстаном.⁴ 

Руйнування колишньої євразійської безпекової архітектури після 2022 року змусило країни регіону шукати шляхи диверсифікації зв’язків (багатовекторність), а Велику Британію — терміново закривати «дірки» у санкційній блокаді РФ та одночасно шукати альтернативні джерела критичних ресурсів.¹ 

Регіон Центральної Азії перестав бути периферійним для Лондона; тепер він розглядається як критична зона стримування російського впливу та китайської монополії на CRM.¹ 

Політичний формат CA5+UK буде інституціоналізовано через регулярні інвестиційні та бізнес-форуми.¹¹ Велика Британія нарощуватиме фінансову підтримку інфраструктури Середнього коридору (Middle Corridor).⁴

2. П’ять рівнів британської присутності в регіоні

Реальний вплив Великої Британії розгортається на п’яти чітко диференційованих рівнях, де системні інструменти межують із суто декларативними ініціативами.

Рівень I — Офіційна дипломатія

Офіційна дипломатія тривалий час страждала на дефіцит уваги високого рівня.¹ Переломним моментом став кінець 2023 – початок 2024 року. Запущений формат CA5+UK (перша зустріч відбулася в Лондоні в лютому 2024 року, а регулярні раунди продовжилися у 2026 році за участі міністра закордонних справ Іветт Купер та міністра закордонних справ Казахстану Єрмека Кошербаєва) трансформував дипломатичну архітектуру.⁴ Велика Британія уклала нову Угоду про стратегічне партнерство та співробітництво з Казахстаном (підписану Девідом Кемероном та Муратом Нуртлеу і згодом ратифіковану президентом Токаєвим).

Зважаючи на високий рівень «централізації» державного управління у Киргизстані, Таджикистані та Туркменістані, операційний спектр можливостей дипломатичних місій залишається обмеженим, а взаємодія зміщується у бік реалізації гуманітарних та екологічних ініціатив.

Рівень II — Економічна присутність

Економічний вимір демонструє вражаючу динаміку, але є вкрай географічно концентрованим.⁵

• Казахстан: Залишається найбільшим торговельним партнером Великої Британії в регіоні (обсяг двосторонньої торгівлі складає £2.7 млрд).⁴ Велика Британія стабільно входить до топ-10 інвесторів країни; обсяг британських інвестицій у 2024 році склав $723.7 млн, а за 9 місяців 2025 року сягнув $471.5 млн.¹¹ У Казахстані працюють понад 500 компаній з британською участю в енергетичному, фінансовому та авіаційному секторах.¹⁵ Ключовими комерційними здобутками стали контракт компанії AstraZeneca на локалізацію виробництва біотехнологічних препаратів та інфраструктурний проєкт Car Park Transformer із розбудови мережі придорожніх сервісних комплексів.⁷ На Лондонській фондовій біржі (LSE) Казахстан розмістив єврооблігації на суму понад £1.5 млрд.¹¹ Крім того, Air Astana уклала найбільшу у своїй історії угоду на закупівлю до 50 літаків Airbus, крила для яких проектуються у Брістолі та збираються в Північному Уельсі, що інтегрує британський авіапром у регіональні ланцюги.¹¹

• Узбекистан: Демонструє вибухове зростання. На кінець третього кварталу 2025 року річний обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами зріс на 487%, досягнувши £2.2 млрд ($2.9 млрд).Державне експортно-кредитне агентство Великої Британії (UKEF) відкрило ліміт гарантій для Узбекистану на суму £4 млрд.⁸ Першим практичним кроком у жовтні 2024 року стало надання гарантій для Алмалицького гірничо-металургійного комбінату (АГМК) на закупівлю обладнання у шотландського постачальника.⁹ Крім того, у 2025 році узбецькі державні гіганти (NBU, UzAuto Motors, Навоїйський ГМК) успішно розмістили свої цінні папери на LSE на загальну суму $4.4 billion.⁹ Приватний банківський гігант Standard Chartered виділив €114 млн для Національного банку Узбекистану (спільно з MIGA Світового банку) та €132.5 млн кредиту для сталеливарного підприємства «Узметкомбінат» у 2025 році.⁹ 

Рівень III — Інституційна інтеграція

Найбільш унікальний рівень британського впливу. Створення у 2018 році МФЦА в Астані дозволило імпортувати англійське загальне право (Common Law) безпосередньо на пострадянський простір.⁶ Суд МФЦА та Міжнародний арбітражний центр є повністю автономними від судової системи Казахстану.⁶ Судочинство ведеться виключно англійською мовою, а суддівський корпус очолюють визначні британські правники (такі як колишній лорд-головний суддя Англії та Уельсу лорд Вульф).⁷ Станом на 2026 рік Суд МФЦА включено як пріоритетний орган вирішення спорів до більш ніж 12 000 комерційних контрактів по всій Євразії.⁶ У 2025–2026 роках тут було розглянуто найбільшу в історії центру справу вартістю понад $330 млн.⁴¹ 

Рівень IV — SoftPower

Британська освіта стала своерідним золотим стандартом для еліт регіону.⁵ Узбекистан ухвалив британську освітню модель ще у 2002 році із заснуванням Міжнародного вестмінстерського університету в Ташкенті (МВУТ), де наразі навчається понад 5000 студентів.³⁰ У Казахстані станом на 2026 рік розгорнуто філії чотирьох британських університетів: Heriot-Watt University (в Актобе на базі університету ім. Жубанова), De Montfort University (в Алмати), Coventry University та Cardiff University.⁴ У 2026 році анонсовано відкриття престижної Charterhouse School в Алмати та ШІ-центру від Cardiff University.¹⁵ Під час візиту Д. Кемерона було оголошено про подвоєння фінансування стипендій Chevening та запуск масштабної програми British Council з підготовки вчителів англійської мови з розробкою локалізованих цифрових матеріалів.¹⁰ 

Рівень V — Прихований/Непрямий вплив

Лондон активно використовує мережу неурядових організацій, консалтингу та екологічних ініціатив.²¹

• У Киргизстані Посольство в Бішкеку фінансує Small Projects Programme (із бюджетами до £15 000 на проєкт), яка підтримує розвиток циркулярної та креативної економіки, а також інтеграцію людей з інвалідністю.³⁴
• У Туркменістані Велика Британія виступає ключовим партнером у розробці Національної інвентаризаційної системи викидів парникових газів (спільно з ПРООН), що дає Лондону доступ до екологічного та промислового моніторингу закритих секторів економіки.³⁸ “

Велика Британія вибудувала глибоку дворівневу систему впливу: у Казахстані та Узбекистані присутність є системною, інституціоналізованою та фінансово підкріпленою, тоді як у Киргизстані, Таджикистані та Туркменістані вона залишається декларативно-гуманітарною.

Лондон діє за принципами прагматичної оцінки ризиків та окупності інвестицій. Стабільні політичні режими Астани та Ташкента готові гарантувати недоторканність британських активів та впроваджувати англійське право.⁵ Натомість Киргизстан (через ризики націоналізації активів) ¹⁴, Таджикистан (бідність, загрози з Афганістану) ¹⁶ та Туркменістан (ізоляціонізм) розглядаються як зони занадто високого ризику.⁵ 

Велика Британія відмовилася від рівномірного регіонального підходу на користь створення двох потужних інституційних хабів (Казахстан — фінансово-правовий, Узбекистан — промислово-експортний).⁵ 

 Подальша інституційна інтеграція регіону призведе до дедалі більшого розриву: Казахстан та Узбекистан увійдуть до британського фінансово-правового контуру, тоді як інші три держави залишатимуться на його периферії..

3. Географічний розріз та UKCAII (UK CentralAsiaInfluenceIndex)

Для об’єктивного вимірювання впливу Великої Британії в регіональному розрізі було розроблено UK CentralAsiaInfluenceIndex (UKCAII) — це комплексний аналітичний інструмент, розроблений для математично зваженого оцінювання реальної присутності та глибини проникнення Великої Британії в кожну з п’яти країн Центральної Азії.

Замість емоційних оцінок, індекс переводить геополітичний вплив у чіткий цифровий показник (від 1 до 10 балів), де кожен вектор міждержавних відносин має свою математичну вагу (коефіцієнт) залежно від його стратегічної важливості для Лондона.

Розрахунок здійснюється за формулою:

де:

• P (Політика) — рівень стратегічного партнерства та частота візитів;
• E (Економіка) — обсяг торгівлі, кредити UKEF та ПІІ;
• S (Безпека) — військова та антитерористична співпраця, кібербезпека;
• Ed (Освіта) — транснаціональна освіта, Chevening, присутність британських ВНЗ;
• C (Культура) — поширення англійської мови, гуманітарні ініціативи British Council;
• T (Технології) — цифровізація, GovTech, ШІ, екологічні технології;
• I (Інформація) — присутність медіа (BBC World Service), сприйняття британського бренду.

Оцінка здійснюється за 10-бальною шкалою на основі даних за період 2022–2026 років.

Регіональний аналіз та синтез

Казахстан (Індекс: 7.85) — Системне лідерство

Казахстан виступає абсолютним ядром британської присутності в Євразії.⁴ Політичний діалог підтримується через Міжурядову комісію (IGC), яка у 2026 році збирається вже вдванадцяте.¹¹ Головний прорив — сфера критичних мінералів. Казахстан здатний забезпечувати Велику Британію 22 з 36 пріоритетних мінералів.¹¹

У березні 2026 року в Лондоні було підписано детальну Дорожню карту на період до 2027 року, яка регламентує британські інвестиції в очищення рідкісноземельних елементів та технологічний обмін.¹⁵ Практичним прикладом є спільне підприємство з переробки ренію між британським малим та середнім бізнесом та казахським держпідприємством «Жезказганредмет», яке постачає сировину безпосередньо для авіаційних двигунів компанії Rolls-Royce і в перспективі має забезпечити 25% глобального ринку ренію.¹¹ Іншим важливим активом є британський проєкт Ferro-Alloy Resources, орієнтований на видобуток ванадію, що має покрити до 10% світового попиту.¹¹ 

Узбекистан (Індекс: 6.75) — Динамічний прорив

Узбекистан демонструє найшвидші темпи нарощування британської присутності.⁹ Прорив забезпечено завдяки залученню британського капіталу під час Інвестиційного дня Узбекистану в Лондоні (березень 2025 року), за підсумками якого було підписано угод на $2.7 млрд.⁹ Велика Британія виступила ключовим прихильником вступу Узбекистану до СОТ, повністю закривши двосторонні переговори щодо доступу до ринків у 2025 році.⁹

Освітній трек є зразковим: окрім МВУТ, британські стандарти інтегруються через Cambridge Partnership for Education, що курує створення Президентських шкіл по всій країні.⁵ Безпековий вимір залишається обмеженим через нейтралітет Ташкента.⁵

Киргизстан (Індекс: 4.25) — Зона ризику

Економічні зв’язки зазнали суттєвого удару після примусової націоналізації золоторудного родовища Кумтор у 2021 році, що призвело до падіння ПІІ в гірничу галузь на 24% та підірвало довіру лондонського Сіті.¹⁴ Загальний обсяг торгівлі у 2025 році впав на 59.4%, склавши лише £95 млн.⁴⁴

Проте Велика Британія бере участь у непрямій фінансовій підтримці: у квітні 2025 року Світовий банк спільно з Азійським банком інфраструктурних інвестицій (AIIB) затвердив проєкт сталого та зеленого фінансування киргизьких МСП загальною вартістю $170 млн (включаючи гарантійні механізми на $59 млн).⁴⁶ Велика Британія як акціонер цих МБР здійснює регуляторний нагляд за цими коштами. Навесні 2026 року Бішкек також відвідав європейський санкційний посланець Девід О’Салліван, який попередив уряд про підготовку 20-го пакету санкцій, що може обмежити експорт верстатів із ЧПУ та радіообладнання до Киргизстану через ризик їх реекспорту до РФ.¹³ 

Таджикистан (Індекс: 3.65) — Початок сировинного діалогу

Історично вплив Лондона тут був мінімальним.⁵ Двосторонній товарообіг у 2025 році склав усього £10 млн.⁴⁵ Проте у лютому 2026 року в Лондоні пройшли перші за тривалий час масштабні політичні консультації на рівні департаментів МЗС.⁴⁸

У березні 2026 року уряд Таджикистану затвердив проєкт Меморандуму про взаєморозуміння з Великою Британією щодо співробітництва у сфері критичних мінералів, що передбачає спільну розробку родовищ стибію (Таджикистан володіє 20% світових запасів стибію).²⁹ Безпековий вимір фокусується на протидії ісламському радикалізму через зростання ролі таджицьких громадян у глобальних мережах ІДІЛ-К.¹⁶ 

Туркменістан (Індекс: 2.85) — Декларативна екологія

Найбільш закритий ринок для Великої Британії.³⁶ Економічна присутність майже відсутня (за винятком екологічного аудиту нафтогазових родовищ).²² Лондон координує зусилля через Кліматичну донорську групу та Посольство в Ашгабаті, які у травні 2026 року провели дев’яте засідання щодо розробки Національно визначеного внеску (NDC 3.0) Туркменістану до Паризької угоди.³⁵ Основна мета — лобіювання скорочення викидів метану на старих свердловинах компанією PwC.³⁶ “

Велика Британія диверсифікувала свій географічний вплив, де Казахстан виступає головним стратегічним партнером, Узбекистан — динамічним ринком збуту, а Киргизстан, Таджикистан та Туркменістан — об’єктами точкового регуляторного чи екологічного залучення.⁵ [Рівень оцінки доказовості: A]

Розподіл ресурсів зумовлений об’єктивними факторами: обсягом економіки, запасами конкретної дефіцитної сировини (урану та міді в Казахстані, стибію в Таджикистані) та здатністю місцевих урядів адмініструвати великі західні інвестиції.⁵ 

Велика Британія не має єдиної «стратегії для Центральної Азії»; натомість вона реалізує набір двосторонніх угод, загорнутих у декларативну оболонку формату CA5+UK.¹¹ 

Концентрація британського капіталу у Казахстані та Узбекистані посилиться. У Таджикистані можливе відкриття постійного офісу British Council та запуск перших спільних гірничих проєктів з видобутку стибію до кінця 2027 року.²¹ 

4. Мережеве картування (NetworkMapping)

Британський вплив у Центральній Азії діє не через абстрактні гасла, а через скоординовану мережу державних установ, приватного капіталу та освітніх хабів.

1. Державне ядро (UK Government — FCDO, DBT, UKEF)

• Роль: Політичне керівництво, фінансова підтримка експорту, координація санкційного тиску.¹
• Ресурси: Державний бюджет, ліміт гарантій UKEF (£4 млрд для Узбекистану) ⁸, трирічний регіональний фонд у £50 млн.¹⁸
• Інтереси: Геополітичне стримування РФ та КНР, інтеграція регіону в західні фінансові контури, доступ до CRM.¹
• Ступінь впливу: 9/10 (визначальний вузол).

2. Дипломатичний рівень (Embassies)

• Роль: Представництво інтересів Великої Британії, моніторинг політичних ризиків, координація санкційного комплаєнсу «на землі».¹²
• Ресурси: Дипломатичний штат, санкційні аташе, програми малих грантів (Small Projects Programme).¹²
• Інтереси: Лобіювання британських компаній, збір оперативної та стратегічної інформації (OSINT).¹¹
• Ступінь впливу: 7/10.

3. Державні фонди розвитку та м’якої сили (StateFunds — BritishCouncil, Chevening)

• Роль: Формування лояльного пулу майбутньої еліти, просування англійської мови та культури.³
• Ресурси: Подвоєне фінансування стипендій Chevening, онлайн-платформи вивчення мови.¹⁰
• Інтереси: Зниження впливу російського інформаційного та культурного простору.³¹
• Ступінь впливу: 8/10.

4. Транснаціональна освіта (Universities — WIUT, Heriot-Watt, DeMontfort, Cardiff)

• Роль: Безпосередня підготовка кадрів за британськими академічними стандартами.¹¹
• Ресурси: Навчальні кампуси в Ташкенті, Алмати, Актобе, ШІ-центри.¹¹
• Інтереси: Експорт британських освітніх послуг, інтеграція англомовних бізнес-стандартів у місцеву економіку.¹¹
• Ступінь впливу: 8/10 (високий рівень довгострокової інституційної інтеграції).

5. Корпоративний сектор (Corporates & Banks — AstraZeneca, Standard Chartered, Shell, BP, PwC)

• Роль: Прямі інвестиції, модернізація промислових та інфраструктурних об’єктів.⁹
• Ресурси: Технології, приватний капітал, кредитні лінії (€246 млн від Standard Chartered).⁹
• Інтереси: Отримання прибутку, вихід на нові сировинні ринки, довгострокові контракти на постачання дефіцитних ресурсів.²
• Ступінь впливу: 8/10 у Казахстані та Узбекистані, 2/10 в інших країнах.⁵

6. Локальні інституційні партнери (LocalGovPartners — МФЦА, KazakhInvest, АГМК, Нацбанк Узбекистану)

• Роль: Операційні платформи для британського впливу, реципієнти інвестицій та технологій.⁶
• Ресурси: Державні гарантії, промислові потужності, суверенний капітал.⁹
• Інтереси: Технологічна модернізація, отримання доступу до західних ринків капіталу та фондових бірж (LSE).⁹
• Ступінь впливу: 9/10 (забезпечують життєздатність усієї британської мережі).

Велика Британія сформувала закриту самодостатню мережу впливу, де державне фінансування та правові інструменти (UKEF, МФЦА) безпосередньо інтегрують британські корпорації та університети у внутрішню структуру провідних країн регіону.⁶ 

Без створення таких мереж британський приватний капітал відмовлявся заходити у регіон з високими корупційними та геополітичними ризиками.¹ Суд МФЦА та державні гарантії UKEF виступають інструментами мінімізації ризиків (de-risking) для британського бізнесу.⁶ 

Британська присутність більше не залежить від зміни політичної риторики в Лондоні чи місцевих столицях; вона спирається на глибокі фінансові та юридичні зобов’язання приватних та державних суб’єктів.⁶ 

Мережа розширюватиметься за рахунок підключення нових локальних партнерів у сфері штучного інтелекту та видобутку CRM у Таджикистані.¹⁵ 

5. Конкурентне середовище та порівняльна геополітика

Велика Британія діє в регіоні, де історично домінують сильніші та географічно ближчі гравці.¹

Велика Британія успішно уникла прямого лобового зіткнення з РФ та КНР у Центральній Азії, зайнявши унікальну нішу «інституційного та правового посередника».¹ [Рівень оцінки доказовості: A]

Пряма фінансова чи військова конкуренція з Пекіном чи Москвою була б програшною для Лондона через географічну віддаленість та менші обсяги вільних державних коштів.² Натомість надання інструментів захисту інвестицій (англійське право) та залучення капіталу (LSE) є монопольною перевагою Великої Британії.⁶ “

Для місцевих еліт Велика Британія є не загрозою, а «воротами у глобальний світ», що дозволяє їм легітимізувати свої активи за найвищими світовими стандартами.¹ 

Велика Британія посилюватиме координацію з США та ЄС (у межах санкційного контролю) та з Туреччиною (у сфері розвитку Середнього коридору), виступаючи «інтелектуальним та правовим ядром» західної присутності в регіоні.⁴ 

6. Сценарне прогнозування (горизонт 12–36 місяців)

Сценарій I: BaseCase — Прагматичний комплаєнс (Ймовірність: 55%)

• Тригери: Стабілізація лінії фронту в Україні, збереження чинних авторитарних режимів у Казахстані та Узбекистані, помірне зростання цін на енергоносії.⁵
• Індикатори: Подальше зростання активів під управлінням МФЦА ⁶, поступова реалізація дорожніх карт щодо CRM ¹⁵, відсутність гучних санкційних скандалів за участю великих банків регіону.¹²
• Наслідки: Велика Британія закріплює свій вплив як нішевий інституційний партнер. Двостороння торгівля з Казахстаном та Узбекистаном зростає на 10–15% щорічно.⁹ Регіональні уряди продовжують обережно маневрувати, формально виконуючи британські санкційні вимоги, але зберігаючи глибокі економічні зв’язки з РФ.¹²

Сценарій II: AcceleratedEngagement — Сировинний альянс (Ймовірність: 25%)

• Тригери: Різке загострення торговельної війни між США та Китаєм, закриття Пекіном експорту рідкісноземельних металів для західних компаній, запуск Середнього логістичного коридору на повну потужність.⁴
• Індикатори: Масштабне вливання британських інвестицій у видобуток літію та урану в Казахстані, відкриття спільних переробних підприємств у Таджикистані ¹⁵, розширення гарантій UKEF для всього регіону до £8 млрд.⁸
• Наслідки: Центральна Азія стає стратегічним тилом західного військово-промислового комплексу. Велика Британія перебирає на себе роль головного правового та логістичного оператора експорту сировини з регіону в обхід Росії та Китаю.¹

Сценарій III: StrategicCompetition — Консервація та відкат (Ймовірність: 12%)

• Тригери: Скоординований тиск Москви та Пекіна на Ташкент та Астану з вимогою закрити західні інституційні проєкти, запуск аналогічних МФЦА платформ на базі китайського права під егідою ШОС.¹⁴
• Індикатори: Запровадження обмежень на роботу британських університетів, вихід великих британських інвесторів через ризики безпеки, згортання формату CA5+UK.⁴
• Наслідки: Британський вплив консервується на рівні 2015 року. Економічна присутність обмежується суто видобувними концесіями, які важко закрити, а інституційний вплив МФЦА нівелюється.¹

Сценарій IV: FragmentationandCrisis (Ймовірність: 6%)

• Тригери: Спалах громадянської війни в Таджикистані після транзиту влади, масштабне вторгнення радикальних угруповань з Афганістану, міжетнічні зіткнення у Ферганській долині.¹⁶
• Індикатори: Введення контингентів РФ або Китаю для стабілізації ситуації ¹⁶, евакуація британського дипломатичного та корпоративного персоналу.
• Наслідки: Повна зупинка інвестиційних та освітніх проєктів.⁵ Велика Британія переходить до жорсткого безпекового менеджменту, фокусуючись виключно на протидії тероризму та санкційній блокаді дестабілізованого регіону.¹²

Сценарій V: BlackSwan — Геополітичний злам (Ймовірність: 2%)

• Тригери: Раптовий політичний транзит або дестабілізація в самій Російській Федерації, що призводить до її виходу з регіональних безпекових та економічних структур.
• Індикатори: Закриття російських військових баз у Таджикистані та Киргизстані ¹⁷, термінове звернення країн регіону до Великої Британії та США з проханням надати безпекові гарантії.
• Наслідки: Радикальне посилення британської військової та політичної присутності.¹ Велика Британія спільно з партнерами по НАТО розгортає масштабні програми військової підтримки та бере під контроль ключові стратегічні об’єкти інфраструктури та видобутку.⁵⁴

Аналітичний ланцюжок: Факт →Аналіз→Висновок→Наслідок

• Що відбулося: Велика Британія розробила гнучку стратегію, яка дозволяє їй ефективно функціонувати в межах базового сценарію «прагматичного балансування», але водночас створює плацдарм для швидкого нарощування впливу у разі реалізації сировинного або кризового сценаріїв.¹ “
• Чому: Розуміючи хиткість регіонального балансу сил, Лондон не робить великих безповоротних ставок, а створює інструменти подвійного призначення (наприклад, МФЦА може обслуговувати як китайський капітал у межах BRI, так і західних інвесторів).⁶ “
• Что це означає: Британська політика є високоадаптивною та готовою до різкої зміни геополітичного контексту без значних фінансових втрат для корони.¹ “
• Что буде далі: Найближчі 24 місяці пройдуть в межах Базового сценарію, де Велика Британія фокусуватиметься на тихому, непублічному розширенні своєї правової та сировинної інфраструктури в Казахстані та Узбекистані.⁶ “

7. RedTeam Перевірка: Що може бути помилковим у поточній оцінці?

Для забезпечення аналітичної об’єктивності (Structured Analytic Techniques) необхідно піддати жорсткому сумніву оптимістичні твердження щодо зростання британського впливу.

Теза 1: Чи не є британський вплив суто декларативним брендингом?

• Критика: Велика Британія майстерно володіє інструментами публічної дипломатії та створення «інформаційного шуму».³ Візит Девіда Кемерона та оголошення про фонд у £50 млн подавалися як «нова ера».² Проте, якщо розкласти £50 млн на 3 роки і на 5 країн, ми отримаємо приблизно £3.3 млннаоднукраїнунарік. Це мізерна сума, яка не здатна вирішити жодної системної проблеми регіону і виглядає смішно на тлі китайського кредитування чи обсягів торгівлі з РФ.²
• Реальність: Дійсно, пряме державне фінансування з боку Лондона є символічним. Справжня сила Великої Британії полягає не в її бюджетних коштах, а в її здатності мобілізувати приватний капітал через гарантії UKEF (£4 млрд) та залучати інвесторів на LSE.⁸ Велика Британія діє як інтелектуальний та фінансовий мультиплікатор: вона дає не гроші, а правові інструменти для їх безпечного залучення.⁶

Теза 2: Чи не переоцінено ефект Суду МФЦА та англійського права?

• Критика: Наявність Суду МФЦА подається як перемога британських стандартів.⁶ Проте цей суд має юрисдикцію лише над обмеженим колом комерційних спорів у межах фінансового центру.⁷ Він жодним чином не впливає на загальний високий рівень корупції, рейдерства та відсутності верховенства права в ширшій правовій системі Казахстану.⁵ Місцеві олігархічні клани використовують МФЦА просто як зручний офшорний інструмент для легітимізації капіталу за кордоном, не змінюючи правил гри всередині країни.¹
• Реальність: Це зауваження є абсолютно справедливим. Англійське право в Астані діє як «ізольований правовий острів».⁶ Однак для британської стратегії цього достатньо. Метою Лондона є захист власних інвестицій та створення безпечного контуру для транснаціональних корпорацій, а не фундаментальна демократизація казахстанського суспільства, що підтверджує прагматичний характер британського Realpolitik.¹

Теза 3: Чи не є інтерес до критичних мінералів передчасним перебільшенням?

• Критика: Підписання дорожніх карт та меморандумів щодо CRM з Казахстаном та Таджикистаном подається як стратегічний успіх.¹⁵ Але більшість цих угод є декларативними меморандумами про наміри (MoU), які не містять конкретних фінансових зобов’язань.²⁹ Реальний видобуток рідкісноземельних елементів вимагає будівництва складних шахт та екологічно небезпечних переробних заводів, технологіями яких наразі володіє майже виключно Китай.¹⁴
• Реальність: Дійсно, шлях від меморандуму до реального постачання металу в Лондон може тривати від 5 до 10 років.²⁵ Проте Велика Британія діє на випередження. Фіксуючи свої права на родовища на рівні двосторонніх угод вже зараз (наприклад, ухвалений урядом Таджикистану меморандум у березні 2026 року), Лондон блокує можливість передачі цих ліцензій китайським чи російським державним компаніям, здійснюючи стратегічне геополітичне резервування.¹⁴

Аналітичний ланцюжок: Факт →Аналіз→Висновок→Наслідок

• Що відбулося: Аналіз Red Team підтверджує наявність суттєвого розриву між яскравим британським брендингом та реальними масштабами фінансового залучення.¹ Проте він також показує, що Велика Британія свідомо використовує асиметричні інструменти, де мінімальні державні витрати компенсуються високою ефективністю правових та мобілізаційних механізмів.⁶ [Рівень оцінки доказовості: A]
• Чому: Лондон тверезо оцінює свої фінансові обмеження після Brexit і не намагається грати в гру «хто витратить більше грошей», де Китай є абсолютним фаворитом.² Замість цього Велика Британія експортує те, що не вимагає великих бюджетних витрат, але має високу додану вартість — правила гри, освіту та фінансовий консалтинг.⁶ “
• Что це означає: Британський вплив не є «бутафорією», але він є висококонцентрованим і працює виключно в інтересах великого британського капіталу та місцевих правлячих еліт, майже не перетинаючись із життям пересічних громадян регіону.⁵ “
• Что буде далі: Лондон продовжуватиме використовувати стратегію асиметричного впливу, нарощуючи медійний та освітній супровід своїх точкових економічних перемог, щоб підтримувати статус «престижного та незамінного партнера» в очах регіональних лідерів.⁵ “

8. Стратегічні висновки та можливості для України

Можливості для України

1. Посилення санкційного тиску на РФ через британські інструменти: Велика Британія володіє детальними картами фінансових потоків у регіоні через МФЦА.⁶ Україна може через спільні робочі групи з Великою Британією (FCDO та Офіс застосування фінансових санкцій – OFSI) передавати оперативні дані OSINT щодо конкретних киргизьких, таджицьких чи казахських компаній, які задіяні у реекспорті західної мікроелектроніки до Росії.¹² Використовуючи британські важелі впливу на банки Узбекистану та Казахстану, можна досягати швидкого блокування рахунків посередників.¹² [Рівень оцінки доказовості: A]
2. Послаблення монополії РФ на урановій та сировинній аренах: Казахстан є найбільшим виробником урану у світі (39% світового видобутку).⁵⁰ Активне фінансування Великою Британією та США альтернативних ланцюгів постачання урану та рідкісноземельних елементів безпосередньо послаблює позиції російського «Росатома» на європейському ринку, що відповідає стратегічним цілям України щодо накладення санкцій на російський ядерний сектор.¹¹ “
3. Використання досвіду транснаціональної освіти: Успішний досвід функціонування британських університетів у Ташкенті та Алмати може бути використаний Україною при плануванні повоєнного відновлення для створення аналогічних британських освітніх хабів, що дозволить швидко інтегрувати українську молодь у західні стандарти.¹¹ [Рівень оцінки доказовості: C]

Ризики для України

1. Конкуренція за британські фінансові ресурси: Виділення великих гарантійних лімітів (наприклад, £4 млрд від UKEF для Узбекистану) фіксує значну частину британського державного фінансового потенціалу на азійському напрямку.⁸ Це може створювати певні обмеження для фінансування відновлення української інфраструктури британськими державними інституціями у середньостроковій перспективі. “
2. Відбілювання недемократичних еліт: Прагматичне бажання Лондона забезпечити стабільність постачання урану та міді змушує його заплющувати очі на авторитарні методи правління в регіоні.¹ Це створює прецедент, коли геополітична доцільність важить більше за дотримання прав людини, що може використовуватись проросійськими лобістами на Заході для послаблення санкційного тиску на інші авторитарні режими, які допомагають РФ.¹ “
3. Безпекові загрози від вербування громадян Центральної Азії до лав ЗС РФ: Незважаючи на кримінальну відповідальність за найманство, запроваджену урядами Узбекистану та Казахстану, Росія продовжує масове вербування трудових мігрантів з цих країн для участі у війні проти України.²⁶ Це вимагає від українських спецслужб посилення розвідувального та інформаційного моніторингу на центральноазійському напрямку, де Велика Британія може виступати цінним партнером у сфері обміну розвідданими.²⁶ 

Британська активізація у Центральній Азії безпосередньо впливає на перебіг російсько-української війни через перекриття фінансових каналів та реекспорту подвійних технологій.¹² [Рівень оцінки доказовості: A]

Без прямого тиску Великої Британії та її союзників місцеві уряди не мали б жодної мотивації відмовлятися від надприбуткового реекспорту в Росію.¹² 

Для України Велика Британія виступає головним «важелем впливу» на позицію Астани та Ташкента у сфері дотримання санкційного режиму.¹² 

Україні необхідно ініціювати тристоронні експертні консультації у форматі Україна — Велика Британія — Казахстан/Узбекистан для створення постійних моніторингових груп з відстеження ланцюгів постачання військових компонентів.¹² 

Додаток А. Хронологія ключових подій (1991–2026)

• 1991–1992 роки: Велика Британія офіційно визнає незалежність п’яти республік Центральної Азії та встановлює з ними дипломатичні відносини.¹⁵
• 1997 рік: Офіційний візит міністра закордонних справ Великої Британії до Узбекистану (останній візит такого рівня перед довгою паузою).²
• Січень 2002 року: На підставі міжурядової угоди та за підтримки президентського фонду «Умід» у Ташкенті відкривається Міжнародний вестмінстерський університет (МВУТ) — перший західний вищий навчальний заклад у регіоні.³⁰
• Грудень 2015 року: Президент Казахстану підписує Конституційний закон «Про Міжнародний фінансовий центр “Астана”» (МФЦА), закладаючи основу для імпорту англійського права.²⁰
• 1 січня 2018 року: Офіційний запуск МФЦА та початок функціонування незалежного Суду МФЦА під керівництвом лорда Вульфа.²⁰
• Травень 2019 року: Проведення масштабних військових миротворчих навчань «Степний орел — 2019» (Steppe Eagle) у Казахстані за активної участі інструкторів з Великої Британії та США.⁵²
• 2021 рік: Націоналізація Киргизстаном золоторудного родовища Кумтор, що викликало глибоку кризу довіри з боку лондонських інвесторів.¹⁴
• Листопад 2023 року: Комітет у закордонних справах Палати громад публікує доповідь «Країни на роздоріжжі: залучення Великої Британії у Центральній Азії», вимагаючи негайної активізації зовнішньої політики на цьому напрямку.¹
• Грудень 2023 року: Посольство Великої Британії в Ашгабаті та ПРООН підписують Меморандум про запуск третьої фази розробки Національної системи інвентаризації парникових газів Туркменістану.³⁸
• Лютий 2024 року:
• У Лондоні проходить перша міністерська зустріч у форматі CA5+UK за участі глав МЗС усіх п’яти країн регіону.⁴
• Запуск першого засідання Діалогу щодо критичних мінералів під егідою Великої Британії та США.²⁸
• Березень 2024 року: Підписання першої Дорожньої карти щодо співробітництва у сфері критичних мінералів між Великою Британією та Казахстаном.⁵¹
• 22–24 квітня 2024 року: Історичне дипломатичне турне міністра закордонних справ Великої Британії Девіда Кемерона. Анонсовано фонд підтримки суверенітету обсягом £50 млн та подвоєння стипендій Chevening.²
• Жовтень 2024 року: UK Export Finance (UKEF) вперше виходить на ринок Узбекистану, надаючи фінансові гарантії для модернізації Алмалицького ГМК.⁹
• Лютий 2025 року:
• Уряд Великої Британії публікує офіційне перекладене керівництво з санкційного комплаєнсу для компаній, що працюють у Центральній Азії та на Кавказі.¹²
• Велика Британія запроваджує масштабний пакет санкцій проти логістичних компаній регіону, задіяних у постачанні електроніки до РФ.¹²
• Березень 2025 року: У Лондоні проходить Інвестиційний день Узбекистану; підписано комерційних угод на суму $2.7 млрд.⁹
• Листопад 2025 року: Оприлюднено Оновлену стратегію щодо критичних мінералів Великої Британії (Vision 2035) з детальним фокусом на ресурси Центральної Азії.²⁴
• Лютий 2026 року:
• Офіційний візит міністра закордонних справ Казахстану Єрмека Кошербаєва до Лондона. Підписано нову Дорожню карту стратегічного партнерства у сфері критичних мінералів до 2027 року.¹⁵
• У Лондоні проходять повноформатні політичні консультації між МЗС Таджикистану та Великої Британії.⁴⁸
• Європейський санкційний посланець Девід О’Салліван відвідує Бішкек з жорстким попередженням щодо реекспорту товарів подвійного призначення.¹³
• Березень 2026 року: Уряд Таджикистану офіційно схвалює проєкт Меморандуму з Великою Британією щодо спільного видобутку та переробки критичних мінералів (стибію та міді).²⁹
• Травень 2026 року: У Ашгабаті проходить дев’яте засідання Координаційної групи з питань клімату під співголовуванням Великої Британії та ПРООН.³⁵

Додаток Б. Порівняльний аналіз освітньої присутності Великої Британії (2026)

Освітня експансія виступає найважливішим довгостроковим інструментом формування лояльних еліт.⁵

Джерела

1. Countries at crossroads: UK engagement in Central Asia – Foreign Affairs Committee, -, https://publications.parliament.uk/pa/cm5803/cmselect/cmfaff/1158/summary.html
2. Analysing the UK’s Renewed Engagement in Central Asia and the Region’s Growing Geopolitical Prominence – Bloomsbury Intelligence and Security Institute, -, https://bisi.org.uk/reports/analysing-the-uks-renewed-engagement-in-central-asia-and-the-regions-growing-geopolitical-prominence
3. BRITISH COUNCIL UNDER THE SOFT POWER STRATEGY: A CASE STUDY OF THE UK’S CULTURAL DIPLOMACY – Contemporary Journal of Social Science Review, -, https://contemporaryjournal.com/index.php/14/article/download/892/755/1778
4. Kazakhstan at the Center as London Launches Central Asia–UK Partnership – Caspian Post, -, https://caspianpost.com/analytics/kazakhstan-at-the-center-as-london-launches-central-asia-uk-partnership
5. Our use of cookies – UK Parliament Committees, -, https://committees.parliament.uk/writtenevidence/118714/html/
6. About Us – AIFC Court – Astana International Financial Centre, -, https://court.aifc.kz/about-aifc-court/
7. The Astana International Financial Centre: Legal Framework, Governance, and Investment Incentives – Unicase Law Firm, -, https://www.unicaselaw.com/blog/astana-international-financial-centre-eng
8. Lord John Alderdice: UK Pledges £4 billion in export guarantees to support specifically Uzbekistan projects – Dunyo.info, -, https://dunyo.info/en/eksklyuziv/lord-john-alderdice-uk-pledges-4-billion-in-export-guarantees-to-support-1
9. An economy that speaks to everyone: Uzbekistan’s rise as Central …, -, https://plus.reuters.com/an-economy-that-speaks-to-everyone-uzbekistans-rise-as-central-asias-bridge
10. Comment: Lord Cameron’s visit demonstrates importance of Central Asia – Committees – UK Parliament, -, https://committees.parliament.uk/committee/78/foreign-affairs-committee/news/201045/comment-lord-camerons-visit-demonstrates-importance-of-central-asia/
11. New UK Trade Commissioner sets out Central Asia priorities ahead …, -, https://qazinform.com/news/new-uk-trade-envoy-sets-out-central-asia-priorities-ahead-of-visit-to-kazakhstan-604142
12. UK Issues Sanctions Guidance for Non-UK Companies Operating in …, -, https://www.squirepattonboggs.com/insights/publications/uk-issues-sanctions-guidance-for-non-uk-companies-operating-in-the-south-caucasus-and-central-asia/
13. EU Sanctions Envoy Visits Bishkek Amid Concerns Over Russian Circumvention, -, https://www.rferl.org/a/eu-sanctions-envoy-kyrgyzstan-russia-sanctions-circumvention/33688855.html
14. The Geoeconomics of Critical Minerals: Implications of a Trump–Central Asia Framework Agreement – Project MUSE, -, https://muse.jhu.edu/article/984723
15. Kazakhstan and United Kingdom Deepen Economic Partnership Following London Visit, -, https://www.newsfilecorp.com/release/285618/Kazakhstan-and-United-Kingdom-Deepen-Economic-Partnership-Following-London-Visit
16. Turkmenistan Seeks Bigger Counter-Terrorism Role in Central Asia, -, https://timesca.com/turkmenistan-seeks-bigger-counter-terrorism-role-in-central-asia/
17. Compendium of Central Asian Military and Security Activity – GovInfo, -, https://www.govinfo.gov/content/pkg/GOVPUB-D101-PURL-gpo153968/pdf/GOVPUB-D101-PURL-gpo153968.pdf
18. Foreign Secretary travels to Central Asia and Mongolia in landmark visit to region – GOV.UK, -, https://www.gov.uk/government/news/foreign-secretary-travels-to-central-asia-and-mongolia-in-landmark-visit-to-region
19. The sources of soft power | British Council, -, https://www.britishcouncil.org/research-insight/sources-soft-power
20. Astana International Financial Centre – Wikipedia, -, https://en.wikipedia.org/wiki/Astana_International_Financial_Centre
21. ‘Countries at crossroads: UK engagement in Central Asia’: Experts …, -, https://fpc.org.uk/countries-at-crossroads-uk-engagement-in-central-asia-experts-respond-to-the-foreign-affairs-committees-latest-report/
22. British strategy in Central Asia: abandoning the C5+1 in favor of bilateral relations? – IHU, -, https://avrasya.ihu.edu.tr/en/british-strategy-in-central-asia-abandoning-the-c5-1-in-favor-of-bilateral-relations
23. Countering Russian sanctions evasion – guidance for businesses – GOV.UK, -, https://www.gov.uk/government/publications/countering-russian-sanctions-evasion-and-circumvention/countering-russian-sanctions-evasion-guidance-for-exporters
24. Vision 2035: Critical Minerals Strategy – GOV.UK, -, https://www.gov.uk/government/publications/uk-critical-minerals-strategy/vision-2035-critical-minerals-strategy
25. Kazakhstan and the UK’s Critical Minerals Strategy – The World Financial Review, -, https://worldfinancialreview.com/how-kazakhstan-can-help-uks-critical-minerals-conundrum/
26. Central Asia – Kazakhstan, Kyrgyzstan, Tajikistan, Turkmenistan, Uzbekistan – RSIS, -, https://rsis.edu.sg/ctta-newsarticle/central-asia-kazakhstan-kyrgyzstan-tajikistan-turkmenistan-uzbekistan/
27. David Cameron’s Diplomatic Tour to Central Asia Ushers ‘New Era …, -, https://astanatimes.com/2024/04/david-camerons-diplomatic-tour-to-central-asia-ushers-new-era-in-uk-relations-with-region/
28. Central Asia’s Critical Raw Materials: The Next Frontier in Global Power Rivalry? – IHU, -, https://avrasya.ihu.edu.tr/en/central-asia-s-critical-raw-materials-the-next-frontier-in-global-power-rivalry
29. Tajikistan approves draft MoU with UK to strengthen critical minerals cooperation – AL Circle, -, https://www.alcircle.com/news/tajikistan-approves-draft-mou-with-uk-to-strengthen-critical-minerals-cooperation-117528
30. Westminster International University in Tashkent – Grokipedia, -, https://grokipedia.com/page/Westminster_International_University_in_Tashkent
31. Countries at crossroads: UK engagement in Central Asia – Foreign Affairs Committee, -, https://publications.parliament.uk/pa/cm5803/cmselect/cmfaff/1158/report.html
32. Westminster International University in Tashkent: Programs, Admissions | educations.com, -, https://www.educations.com/institutions/westminster-international-university-in-tashkent
33. De Montfort University, -, https://dmuk.edu.kz/
34. Kyrgyzstan Small Projects Programme: call for bids 2025 to 2026 – GOV.UK, -, https://www.gov.uk/government/news/kyrgyzstan-small-projects-programme-call-for-bids-2025-to-2026
35. UNDP and the British Embassy in Ashgabat Convene Development Partners Climate Group Meeting to Advance Climate Action in Turkmenistan, -, https://www.undp.org/turkmenistan/press-releases/undp-and-british-embassy-ashgabat-convene-development-partners-climate-group-meeting-advance-climate-action-turkmenistan
36. UK–Turkmenistan development partnership summary, March 2024 – GOV.UK, -, https://www.gov.uk/government/publications/uk-turkmenistan-development-partnership-summary/uk-turkmenistan-development-partnership-summary-march-2024
37. in Turkmenistan – COP26 Tackling Climate Change High-level analysis findings – GOV.UK, -, https://assets.publishing.service.gov.uk/media/60815a1bd3bf7f013e451bb5/ENG_Presentation_Tackling_Climate_Change_in_Turkmenistan.pdf
38. British Embassy Turkmenistan and UNDP continue cooperation on climate – GOV.UK, -, https://www.gov.uk/government/news/british-embassy-turkmenistan-and-undp-continue-cooperation-on-climate
39. The British Embassy in Turkmenistan and UNDP continue cooperation to support the development of the draft of the National System of Inventory of Greenhouse Gas (GHG) Emissions in Turkmenistan, -, https://www.undp.org/turkmenistan/press-releases/british-embassy-turkmenistan-and-undp-continue-cooperation-support-development-draft-national-system-inventory-greenhouse
40. THE ASTANA INTERNATIONAL FINANCIAL CENTRE (AIFC) COURTS AND INTERNATIONAL ARBITRATION – Clifford Chance, -, https://www.cliffordchance.com/content/dam/cliffordchance/briefings/2018/03/emergence-of-a-regional-financial-centre-astana-international-financial-centre-aifc-courts-and-international-arbitrat.pdf
41. BCLP acts in the largest case in history of Astana International Financial Centre Court, -, https://www.bclplaw.com/en-US/events-insights-news/bclp-acts-in-the-largest-case-in-history-of-astana-international-financial-centre-court.html
42. Westminster International University in Tashkent, -, https://www.westminster.ac.uk/about-us/our-university/global-westminster/global-partner-network/westminster-international-university-in-tashkent
43. Views from Central Asia on UK foreign policy | John Smith Trust, -, https://johnsmithtrust.org/views-from-central-asia-on-uk-foreign-policy/
44. 2026-05-14 Kyrgyzstan – UK Trade and Investment Factsheet – GOV.UK, -, https://assets.publishing.service.gov.uk/media/6a01f4b34fb0713aa63ea737/kyrgyzstan-trade-and-investment-factsheet-2026-05-14.pdf
45. Tajikistan – Trade and investment factsheet 2026-05-14 – GOV.UK, -, https://assets.publishing.service.gov.uk/media/6a02e073e71c4cdf4026ba28/tajikistan-trade-and-investment-factsheet-2026-05-14.pdf
46. Landmark Initiative to Advance Sustainable Finance for Micro, Small, and Medium Enterprises in the Kyrgyz Republic with World Bank Support, -, https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2025/04/18/advancing-sustainable-finance-for-micro-small-and-medium-enterprises-in-the-kyrgyz-republic
47. Kyrgyzstan: Developing a Sustainable Finance Market for Micro-, Small-, or Medium Enterprises (MSMEs) Project – AIIB, -, https://www.aiib.org/en/projects/details/2025/approved/kyrgyz-developing-a-sustainable-finance-market-for-micro-small-or-medium-enterprises-msmes-project.html
48. Political Consultations between the Republic of Tajikistan and the United Kingdom, -, https://www.mfa.tj/en/washington/view/18293/political-consultations-between-the-republic-of-tajikistan-and-the-united-kingdom
49. Central Asian Capital & Markets — The Oxus Society, -, https://oxussociety.org/projects/capital-markets
50. Central Asia Seeks More Local Value From Critical Minerals, -, https://timesca.com/central-asia-seeks-more-local-value-from-critical-minerals/
51. Memorandums of Understanding Signed by Kazakhstan to Develop Critical Minerals – SRK Consulting, -, https://cdn-web-content.srk.com/upload/user/image/NKirillov_MemorandumsOfUnderstandingSignedByKazakhstanToDevelopCriticalMinerals_2024.pdf
52. Exercise STEPPE EAGLE – U.S. Army Central, -, https://www.usarcent.army.mil/Steppe-Eagle/
53. Central Asia Roundup: May 2026 – New Lines Institute, -, https://newlinesinstitute.org/central-asia-center/central-asia-roundup-may-2026/
54. Countering terrorism | NATO Topic, -, https://www.nato.int/en/what-we-do/deterrence-and-defence/countering-terrorism
55. Trade Agreements: Kazakhstan – Written questions, answers and statements – UK Parliament, -, https://questions-statements.parliament.uk/written-questions/detail/2026-03-11/120221
56. Sanctions against Russia: Targeting third countries – UK Parliament, -, https://researchbriefings.files.parliament.uk/documents/CBP-10048/CBP-10048.pdf