Україна повертається до Сирії: що стоїть за візитом Зеленського та як змінюється Близький Схід


Зараз увага дипломатів прикута до Близького Сходу. Україна робить потужний ривок у регіоні, поки світ намагається зрозуміти, чи домовляться Іран та Ізраїль. Ситуацію в ефірі каналу «Ми — Україна» розібрав виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

1. Іран: під владою «воєнної хунти»

Ситуація всередині Ірану стає дедалі похмурішою. За словами Семиволоса, режим зараз переживає трансформацію у формат жорсткої «воєнної хунти», де ключові ролі відіграє Корпус вартових Ісламської революції (КВІР).

«На превеликий жаль, режим в Ірані став ще жорсткішим. Хвиля репресій — це прямий наслідок військових операцій США та Ізраїлю, результати яких були цілком прогнозованими».

2. Дипломатичні парадокси та «Ісламабадська угода»

Навколо Тегерана зараз намагаються вибудувати нову архітектуру безпеки, але до неї є багато запитань. Зокрема, обговорювана угода виглядає неочікувано лояльною до Ірану.

«Складається враження, що умови цієї угоди навіть м’якші, ніж були до війни. Це дуже дивно, адже такий підхід абсолютно не в’яжеться з тими категоричними вимогами, які свого часу висував Дональд Трамп».

3. Сирійський прорив: Україна замість Росії

Візит Володимира Зеленського до Дамаска — подія історична. Востаннє український президент був тут ще у 2002 році. Після падіння режиму Асада Сирія нарешті виходить з-під «стовісоткового» впливу Москви, і Україна готова заповнити цей вакуум.

  • Сигнал світу: Зеленський став лише другим лідером (після еміра Катару), який відвідав Дамаск після змін. Це знак для всіх: Сирія стає безпечною та повертається у велику політику.
  • Радянський спадок на користь України: Колись Сирія була у «зоні українського впливу» (в межах СРСР) — наші інженери будували там більшість підприємств. Тепер ці зв’язки можна і треба відновлювати.
  • Економічні козирі:
    • Хліб: Сирія критично потребує продовольства, і Україна може суттєво збільшити постачання зерна.
    • Фосфати: Україні конче потрібні сирійські фосфати для сільського господарства.
    • Енергетика: Війна в Перській затоці може реанімувати ідею будівництва нафто- та газогонів через Сирію до Середземного моря.

4. Головний виклик — системність

Попри чудові перспективи та можливість остаточно витіснити росіян із сирійських портів, головний ризик залишається всередині України.

«З системністю у нас, як завжди, проблеми. Важливо розбудувати інфраструктуру та інституції, щоб цей візит не залишився просто яскравим епізодом, а переріс у тривалу роботу».

Щодо загроз від іранських «сплячих осередків» у Європі, експерт налаштований стримано: зараз Тегерану точно не вигідно роздмухувати антиіранські настрої на Заході. Тож вікно можливостей для української дипломатії наразі відкрите на повну.

Повну версію інтерв’ю дивіться за посиланням:

You may also like...