Україна перехоплює ініціативу: як візити Зеленського до Туреччини та Сирії змінюють розклад сил

В ефірі Radio NV директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос проаналізував нову хвилю української дипломатії. Розмова торкнулася несподіваного візиту президента до Сирії, «енергетичних» домовленостей з Ердоганом та того, чому активність України змушує нервувати не лише Москву, а й Вашингтон.

Аналітичне резюме

Україна переходить до проактивної політики в регіонах, які традиційно вважалися сферою впливу РФ. Ключовий інтерес у Туреччині — енергетика: використання турецьких газогонів для постачання ресурсів до України. Візит до Сирії, здійснений за підтримки Ердогана (аж до надання президентського літака), маркує повернення України на ринки Близького Сходу. Це не лише про продовольчу безпеку (програма «Зерно з України»), а й про стратегічне витіснення російських військових баз, що ускладнить логістику агресора в Середземномор’ї та Африці. Паралельно спостерігається потепління з Сербією, де ефективна дипломатія змогла знайти спільні інтереси всупереч російському тиску.

Ключові тези розмови:

• Про енергетичні домовленості з Туреччиною: Мова йде про отримання нафти й газу через турецькі мережі, оскільки Анкара активно будує свій енергетичний хаб. [01:56]
• Про російські провокації в Сербії: Імітація підриву «Турецького потоку» — це почерк російських політтехнологів, які намагалися зіграти на передвиборчих настроях у Будапешті та Белграді. [03:46]
• Про прогрес у відносинах із Белградом: Позитивна динаміка з Сербією — це результат роботи посольства та пошуку прагматичного інтересу там, де раніше були лише суперечки. [05:04]
• Про візит до Сирії на турецькому літаку: Використання літака Ердогана свідчить про глибоке узгодження дій між Києвом та Анкарою у формуванні нового геополітичного трикутника. [09:40]
• Про економічні перспективи в Дамаску: Україна зацікавлена у відновленні своєї присутності на ринку сирійських фосфатів та участі в інфраструктурних проектах. [11:52]
• Про продовольчу допомогу: Сирія відчуває гострий дефіцит зерна, і Україна готова постачати його в межах гуманітарних програм, заміщуючи нелегальні схеми РФ. [13:43]
• Про витіснення Росії з регіону: Стратегічна мета — ліквідація російських баз у Сирії, що служать логістичним вузлом для операцій РФ у Північній Африці. [14:34]
• Про українську присутність у Лівії: Наявність українських підрозділів разом із турками та американцями в Лівії вже дає результати, включно з блокуванням російського енерготранспорту. [14:52]
• Про кінець монополії Ормузької протоки: Війна в Затоці змушує великих гравців, як-от Саудівська Аравія, думати про нафтогони через Йорданію та Сирію до Середземного моря. [17:49]
• Про конкуренцію з великими державами: Україна почала діяти проактивно, що викликає роздратування не лише в Москві, а й змушує нервувати США через посилення українських позицій. [22:11]