Україна – ОАЕ: історія відносин на тлі війни
Після початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року більшість арабських країн обрала стратегію невтручання у конфлікт та оголосила про свій нейтралітет. Така позиція в принципі була прогнозована. Але навіть тут – у форматі нейтралітету, можна побачити різні нюанси та виокремити блоки країн, позиції яких відмінні одна від одної. Часто кажуть, що нейтралітета з нульовим знаком не існує – від або проукраїнський через результативне голосування тієї чи іншої країни на Генасамблеї ООН, або проросійський, коли активно підхоплюються і поширюються російські наративи.
Що відбувається зараз в арабському світі в контексті російсько-української війни, чим обумовлені позиції різних арабських країн, які зусилля докладаються і головне які настрої домінують, спробуємо розібратися разом.
Очевидно буде правильним сказати що початок війни Близький Схід зустрів здебільшого упевненим, що російське вторгнення швидко завершиться перемогою Москви. Млява політика Заходу, яка тривалий час займалася умиротворенням Путіна, поразка США в Афганістані та експансія Росії на Близькому Сході, здавалося, не давали надій на інший сценарій завершення війни. Причому більшість експертів – як західних так і близькосхідних – були заколисані розмовами про міць російської армії – начебто другої у світі. Зараз з часової відстані у майже рік повномасштабної війни можна оцінити наскільки відносини України і арабських країн змінилися і що цьому сприяло.
Цим ми починаємо серію статей, нарисів про відносини України з тими чи іншими арабськими країнами, де спробуємо оцінити їх еволюцію та як на них вплинула війна.Візьмемо для прикладу таку перспективну і важливу для нас країну як Об’єднані Арабські Емірати. Важливість цієї монархії для нас була визначена практично з перших років української незалежності. Про динамічність таких відносин свідчить зокрема той факт, що попри гостру економічну кризу початку 90-х років Україна приділяла цим відносинам неабияку увагу. Вже за два роки після встановлення у 1994 році дипломатичних відносин Україна відкриває своє посольство в ОАЕ. На початку 2000-х років, після завершення етапу адаптації української економіки до ринкових умов, відносини між двома країнами набувають хорошої динаміки.
Пам’ятний візит міністра закордонних справ України Анатолія Зленка до ОАЕ (в якому до речі брали участь і представники нашого центру) запустили серію спільних проектів. У наступні роки відносини динамічно розвивалися. Кожен український президент під час своєї каденції обов’язково відвідував з офіційним візитом цю країну, а на початку 2010 років – ми побачили і візити представників правлячої родини до України. Цілком зрозуміло, що головна увага приділялася економічній співпраці. Такий підхід повністю відповідав тодішній заявленій стратегії України щодо економізації відносин із закордонними країнами. Важливу роль тут відігравали численні виставки в ОАЕ, в яких український бізнес брав участь і ця взаємодія стала основою для формуванню спільних проектів. Співпраця між двома країнами активно розвивалася в електроенергетичній, агропромисловій та військово-технічній співпраці. Цей поступ легко уявити, якщо звернути увагу на загальний товарообіг між двома країнами за підсумками 2021 року. Об’єм двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та ОАЕ склав 1, 147 млрд. доларів, що став найбільшим показником, якого досягли країни за всю історію двосторонніх торговельно-економічних відносин.
Часи пандемії також вплинули на відносини і як не дивно для таких складних часів здебільшого позитивно. Громадяни країн Перської затоки в умовах карантинних обмежень в Європі відкрили для себе Україну і ми побачили на вулицях наших міст велику кількість туристів з цього регіону, зокрема з ОАЕ. Російська агресія на превеликий жаль зруйнувала цю перспективу.
На початку війни кожен голос в підтримку територіальної цілісності України та на засудження російської агресії був для нас неймовірно важливий. ОАЕ були серед 141 країни світу, які проголосували за вимогу негайного припинення сили з боку Росії та виведення її військ. У березні минулого року був встановлений повітряний міст між Абу-Дабі та Варшавою, а вже у квітні уряд ОАЕ відправив до Польщі 50 тон гуманітарного вантажу та обладнані автомобілі швидкої допомоги для забезпечення гуманітарних потреб українських ВПО та біженців в країнах Європи.
Як ми знаємо, роль посередника в умовах такого інтенсивного конфлікту вкрай складна. ОАЕ вправно відігравали цю дуже делікатну роль, без хайпу і непотрібних витоків інформації. Головне завдання для себе ОАЕ визначили у дуже складному процесі обміну полоненими. Як ми знаємо, саме при посередництві керівництва ОАЕ відбулося декілька взаємних обмінів і тривають переговори про наступні етапи.
Після початку повномасштабної війни продовольча безпека стала у повний зріст і брак зерна та борошна могли призвести до значного погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Слід відзначити участь представників Еміратів в серії переговорів по відновленню постачання українського зерна на Близький Схід та постання російських добрив, які також вкрай важливі для ведення високо інтенсивного сільського господарства в регіоні.
Після початку варварських російських ударів по українській енергетичній структурі та розподільчих електромережах ОАЕ оголосили про початок нової програми гуманітарної підтримки розмір якої сягнув 100 млн. доларів. Головним чином це були потужні генератори, які передавалися об’єктам критичної та соціальної інфраструктури – школам, дитячим садочкам, медичним установам та пунктам обігріву в постраждалих від російської агресії населених пунктах.
«При горі та в лиху годину пізнаєш ти вірну людину», каже українське прислів’я. Ту допомогу, яку надає ця близькосхідна країна, важко оцінити лише у грошах. Вона безцінна.
Що мене тішить? Попри важкі обставини Україна та ОАЕ продовжують говорити не лише про проблеми, але й про перспективи. Зокрема, зустрічі в грудні минулого року підтвердили наміри двох країн укласти угоду про всеосяжне стратегічне партнерство. І хоча переговори лише почалися, їхня динаміка свідчить про серйозні наміри.
В Україні більшість експертів та громадян в силу зрозумілих причин зосереджені на власних проблемах. Часто ми не приділяємо належної уваги тим зусиллях, які робляться іншими країнами. Тому важливо реагувати на такі дії – політичні, економічні, гуманітарні словами подяки. Адже це вибудовує важливу соціальну тканину, що сприятиме нашій співпраці і довірі між країнами та між людьми. І врешті решт перемозі.