Тренінг “Do No Harm”: Навички для конструктивного вирішення конфліктів.

На цьому тижні в рамках проекту “Сприяння публічній дискусії та інклюзивному відновленню у Південній Україні” Центром близькосхідних досліджень (AMES) за підтримки National Endowment for Democracy був проведений триденний тренінг “Do No Harm”. Тренінг проходив в м. Київ на березі Дніпра, Венеціанський острів 1. Були запрошені учасники з  Запорізької та Херсонської областей. 

Методика “Do No Harm”(«Не нашкодь»)  виходить з того, що термін «конфлікт» не є негативним. Конфлікт є природною і неминучою частиною будь-яких людських відносин. Мова не йде про різноманітні міжгрупові розбіжності та інші форми конструктивної боротьби, в яких відбуваються соціальні зміни.  У даному випадку під словом «конфлікт» ми маємо на увазі негативні, деструктивні, часто насильницькі, групові взаємодії. Головна ідея  «Do No Harm» чи то меседж полягає у усвідомленні відповідальності за свої дії та недопущення посилення руйнівного конфлікту через не навмисні дії. 

Окрім теоретичних матеріалів, учасники в кінці мали виконати і практичне завдання, яке включало презентацію малими групами головних елементів методології “Do No Harm“, на прикладі кейсу “Таджикистану”. 

По закінченню тренінгу всі учасники отримали сертифікати. 

По відгукам, цю методологію можно застосовувати не тільки для проектів, а і для будь якого управлінського рішення і навіть на рівні відносин з людьми. 

Нижче наводимо декілька відгуків учасників тренінгу.

“Для мене це було, скажімо так, глибоке знання в тому, що я, в принципі, не мала представлення. Я не скажу, що я засвоїла все за ці три дні. Я доповнила те, що в мене вже було, і, я так розумію, якщо перший день, коли ви почали говорити, я трохи засумнівалася, там ли я знаходжусь, де мені повинно знаходитися. Тож зараз я з впевненістю хочу сказати, що я хочу знати це більш глибоко.”

“Так, це круто. Я хочу вам повторити, сказати, що зараз, коли це так структуровано в мене, склалося все в голові, і я дивлюся вже, я вчора просто не могла заснути, я лежала і свої проєкти проганяла отак, теж відмічаючи тут, тут, тут, щоб і розуміння таке зайшло більш системне. Такий вже образ складається більш цільний, більш результативний, більш конструктивний. Ну, дуже мені сподобалося.”

“З першого дня я сказав, що знайомий з методологією, але впевнений, що буде щось нове. Нове було, я дякую за це. Воно трохи підзабувається у мене, іноді деякі елементи, окремі елементи. Я розумію, що потім, можливо, ще щось з пам’яті, скажімо так, частково зникне, але дану методологію можна буде застосовувати не лише до проєктів, а до прийняття будь-якого управлінського рішення, і навіть, ну, вибачте, на рівні, на спрощеному рівні, на рівні навіть відносин з людьми, ви можете продумати, умовно кажучи, оці цінності, позиції і так далі, навіть на особисті з них взаєминах. Для мене, я говорив раніше, ця методологія, оця в контексті прийняття управлінських рішень, я її постійно продумую, оці основні позиції, і це є дуже важливим. Також хочу наголосити окремий респект, так би мовити за практику.”

“Я з методологією познайомилася вперше, але справді це цікаво, і як Станіслав сказав, і ми використовуємо це в роботі, і будемо використовувати. Наприклад, наші програми, які ми зараз пишемо і використовуємо в нашій сільській раді, адміністрації, це дуже корисно, цю методологію використовувати. Сиджу, аналізую, і десь в якісь там програми щось не так, і я зараз розумію, чому не так. Правда, це не проєкт, це програма місцева, маленька, на нашу громаду, але є нюанси, які, наприклад, ми не врахували.”

“Я для себе беру багато. Багато, свідомо розумію, спільний досвід. Це об’єднуючий фактор. Ти це наче розумієш, але коли ти це усвідомлюєш, ти можеш це планувати. І це важливо. А інституції можуть дуже часто роз’єднувати. Системи можуть бути роз’єднуючими факторами. Фактор можливий такий. Якось досвід двох з половиною років волонтерства і допомоги, якось він каталогізувався. І досвід оцей Таджикистану дійсно корисний був.”

“Тобто я пишу проект і просто. Там, коли щось починає не виходити, то я вже там по ходу діла починаю розробляти. Тому перед тим, як планувати проекти, треба більше знайомитися з полем, де я буду працювати. І я не думаю, що я буду дерева малювати, але по включеним акторам я точно буду проходити, тому що, в принципі, в своїй роботі, ну, як в міській раді я то роблю, а от в проектах я того не роблю.”

“Я просто хочу подякувати всім колегам за те, що ми до сьогодні, вчора і позавчора дискутували про ті важливі теми, які у кожного болять. Тому що, ну, перше, дякую вам за те, що створили це коло, зібрали нас, підняли дискусію на такий рівень, який, знаєте як, який чіпляє кожного. Якби не чіпляло, такої дискусії просто не було. Причому у нас дискусії продовжувалися там і за сніданками, і за вечерями, і на балконі. Доволі толківі були. І, як на мій погляд, то я не применшую важливість тренінгу. Я говорю про те, що тренінг важливий, але він є таким базою, а далі вже починається наслоювання чогось більшого. В розмовах ми розжовуємо ту інформацію, яку ми отримали, і починаємо її співставляти зі своїм досвідом. І тоді вона у нас вже вбудовується. Тому дякую всім за те, що це було дуже залучено.”