Трамп і Близький Схід: Війна, Угоди та Роль Росії
Останні події на Близькому Сході, зокрема 12-денна війна між Ізраїлем, Іраном та Сполученими Штатами, спричинили хвилю дискусій і суперечок щодо стану іранської ядерної програми. Скандал, який розгорівся після заяв Дональда Трампа про нібито знищення ядерних потужностей Ірану, викликав бурхливу реакцію як у світових медіа, так і серед експертів. Чи дійсно Іран втратив свої ядерні амбіції, чи це лише політична гра? Про це розповів Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, у розмові з Валерієм Клочок, керівником Центру громадської аналітики “Вежа”.
Скандал із заявами Трампа: що сталося?
Після завершення 12-денної військової операції, в якій брали участь Ізраїль та США, Дональд Трамп заявив, що іранська ядерна програма була повністю знищена. Ця заява, оприлюднена через низку американських медіа, зокрема CNN, викликала хвилю критики та сумнівів. Зокрема, журналісти CNN, посилаючись на сімох джерел, які мали доступ до секретного документа, стверджували, що інформація про повне знищення ядерних об’єктів Ірану є перебільшенням. У відповідь Трамп назвав ці повідомлення «брехливими» та анонсував брифінг, на якому обіцяв розкрити деталі.
«Журналісти CNN брешуть, а медіа вводять в оману. Ми знищили ядерну програму Ірану, і я доведу це на брифінгу», — заявив Дональд Трамп у своєму пості.Водночас Ізраїль, ключовий учасник операції, займає стриманішу позицію. Офіційні представники країни зазначають, що ядерна програма Ірану лише «відтермінована на кілька років», а не знищена повністю. Це породило низку конкуруючих наративів: одні стверджують, що Іран зазнав нищівної поразки, інші — що режим у Тегерані зберіг свої можливості та навіть святкує перемогу.
Реальний стан ядерної програми Ірану: що відомо?
Однією з ключових проблем у визначенні результатів війни є брак достовірної інформації про стан іранських ядерних об’єктів. За словами Сергія Данилова, доступ до ключових ядерних комплексів, таких як об’єкт у Фордо, залишається обмеженим через завалені входи. Навіть самі іранці, ймовірно, не мають повної картини щодо стану обладнання.
«Ніхто у світі не знає достеменно, що сталося з обладнанням у Фордо. Ізраїльські командос намагалися перевірити об’єкти, але це фізично неможливо через завалені входи», — пояснює Сергій Данилов.Крім того, директор МАГАТЕ Рафаель Гросі заявив, що 400 кг збагаченого урану зникли після ударів США і наразі перебувають поза полем зору організації. Гросі наголосив, що МАГАТЕ не може підтвердити або спростувати знищення цього урану, що лише поглиблює невизначеність. Іран, зі свого боку, ухвалив рішення припинити співпрацю з МАГАТЕ, що ще більше ускладнює моніторинг.
Роль МАГАТЕ та позиція Гросі
Фігура Рафаеля Гросі опинилася в центрі скандалу. Ще за кілька днів до початку війни, 13 червня 2025 року, Рада керуючих МАГАТЕ ухвалила резолюцію, яка звинуватила Іран у недотриманні ядерних угод та накопиченні критичної кількості збагаченого урану. Це рішення стало одним із каталізаторів військової операції, а Гросі, за словами Данилова, сприймається в Ірані як один із її ініціаторів.
Водночас позиція Гросі викликає запитання. Взимку 2025 року він заявляв про співпрацю з Іраном і висловлював задоволення рівнем доступу до об’єктів. Однак після війни його риторика змінилася: він визнав, що МАГАТЕ не може виключити розробку Іраном ядерної зброї, адже рівень збагачення урану (60–80%) значно перевищує потреби для мирного атому.
«Ми не знаємо, де перебуває 400 кг збагаченого урану. Наше завдання — врахувати кожен грам, але зараз це неможливо», — заявив Рафаель Гросі.Роль Катару та Росії в переговорному процесі
Одним із ключових гравців у можливих переговорах щодо ядерної програми Ірану може стати Катар. Ця країна має унікальний досвід посередництва на Близькому Сході, зокрема в укладенні Дохінської угоди за першої каденції Трампа. Катар позиціонує себе як нейтральний майданчик між Іраном, США, Саудівською Аравією та іншими гравцями, що робить його ймовірним посередником у майбутніх перемовинах.
Натомість Росія, яка раніше розглядалася як потенційний учасник переговорів, втрачає свої позиції. Візит міністра закордонних справ Ірану Аббаса Аракчі до Москви не приніс відчутних результатів, а Путін утримався від відкритої підтримки Тегерана. За словами Данилова, Росія наразі не потрібна ні Ірану, ні США, оскільки її участь лише ускладнює ситуацію.
«Трамп використав Путіна втемну, але коли стало зрозуміло, що небо над Іраном контролює Ізраїль, Росія стала непотрібною», — зазначив Сергій Данилов.Чи вплине зняття санкцій з Ірану на Росію?
Якщо США та Іран досягнуть угоди про відновлення ядерної угоди (JCPOA), це може мати серйозні наслідки для Росії. Зняття санкцій з Ірану поверне його на світовий ринок нафти, що послабить позиції Росії як постачальника енергоресурсів. Крім того, ірано-російські відносини, які будуються на взаємній вигоді країн-парій, можуть деградувати, якщо Іран отримає доступ до західних ринків і технологій.
Водночас Росія та Іран мають історію складних відносин, позначених взаємним шпигунством. Недавнє розслідування видання The Insider виявило спроби іранських спецслужб отримати доступ до російських технологій, що свідчить про «холодну війну» між двома країнами, попри зовнішню риторику дружби.
Висновки
Скандал довкола заяв Трампа про знищення ядерної програми Ірану виявив глибокі розбіжності в інтерпретації результатів війни. Поки Ізраїль говорить про тимчасове відтермінування програми, Іран святкує «перемогу», а МАГАТЕ втратило контроль над 400 кг збагаченого урану. Катар, ймовірно, стане ключовим посередником у майбутніх переговорах, тоді як Росія втрачає вплив у регіоні. Реальний стан іранської ядерної програми залишатиметься загадкою ще протягом місяців, якщо не років, а спекуляції та політичні ігри лише ускладнюють пошук правди.
