СТРАТЕГІЧНИЙ ЗВІТ: ВІД ЕМОЦІЙНОЇ ЕМПАТІЇ ДО ПРАГМАТИЧНОГО ПАРТНЕРСТВА

Зовнішньополітична трансформація України у відносинах із країнами Центральної Азії (2026–2030)

Дата: 10 лютого 2026 року

Географічний фокус: Центральна Азія (Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан)

Предмет дослідження: Трансформація зовнішньополітичної парадигми України в умовах глобальної турбулентності.

1. ВСТУП: ЗЛАМ ПАРАДИГМИ ТА “ХОЛОДНЕ ПРОЗРІННЯ” (2022–2026)

1.1. Криза “емоційної дипломатії” та стратегічна асинхронність

Період між початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну (лютий 2022) та початком 2026 року у відносинах Києва з країнами Центральної Азії (ЦА) можна охарактеризувати як етап “травматичної асинхронності”. Українська зовнішня політика, що перебувала в стані екзистенційної мобілізації, намагалася екстраполювати власну оптику сприйняття російської загрози на регіон, який, хоча й історично постраждав від імперської політики Москви, перебуває в принципово іншій безпековій та економічній реальності.

Стратегія, яку ми класифікуємо як «емоційну емпатію», базувалася на апеляції до спільного колоніального минулого, моральних імперативів та солідарності “жертв імперії”. Однак, станом на початок 2026 року, аналіз ефективності цього підходу демонструє його обмеженість. Країни регіону — Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан — обрали шлях “стратегічного хеджування”. Вони не приєдналися до західних санкцій де-юре, хоча й змушені дотримуватися їх де-факто під загрозою вторинних обмежень з боку США та ЄС.¹

Ця обережність обумовлена не відсутністю симпатії до України, а жорстким прагматичним розрахунком місцевих еліт, для яких пріоритетом залишається виживання режимів та збереження внутрішньої стабільності. Риторика “спільної боротьби за свободу” часто сприймається автократичними урядами ЦА не як можливість для зближення, а як експорт революційних настроїв, що загрожують внутрішньому порядку. Більше того, “втома від війни” (war fatigue), яка стала відчутною в регіоні до 2025 року, призвела до зменшення публічної уваги до українського питання та зниження обсягів гуманітарної допомоги порівняно з 2022-2023 роками.³

1.2. Імператив переходу до прагматизму

Аналіз показує, що “м’яка сила”, заснована виключно на наративах деколонізації та віктимності, наштовхується на “скляну стелю”. Трансформація на 2026–2030 роки вимагає радикального перегляду підходів: переходу до моделі “Прагматичного Партнерства”. Ця парадигма базується не на ретроспективному аналізі спільного болю, а на проспективному моделюванні спільної вигоди.

Україна має перестати позиціонувати себе як “прохач солідарності” або “моральний камертон”. Натомість, Київ повинен запропонувати себе як незамінного постачальника функціональних рішень у критичних для ЦА сферах: продовольча безпека (через технології, а не лише зерно), енергетична стійкість (диверсифікація та обладнання), логістична альтернатива (доступ до Європи) та безпекова експертиза (досвід сучасної війни).

2. ГЕОПОЛІТИЧНИЙ КОНТЕКСТ ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ (2026–2030)

2.1. Ерозія російського гегемона та “Сіра зона” безпеки

Станом на 2026 рік роль Росії як безальтернативного гаранта безпеки в ЦА (через механізми ОДКБ) зазнала незворотної ерозії. Невдача “бліцкригу” в Україні та перехід війни у затяжну фазу з колосальними втратами для агресора (понад 1,2 млн втрат станом на 2026 рік) ⁴ підірвали міф про військову всемогутність Москви.

Регіон перетворився на геополітичну “сіру зону”. Росія більше не здатна ефективно модерувати внутрішні конфлікти в ЦА (наприклад, киргизько-таджицький кордон), однак зберігає значний деструктивний потенціал (“spolier power”). Москва намагається компенсувати втрату політичного авторитету через інструменти гібридного впливу:

• Інструменталізація міграції: “Подвійний удар” для економік Таджикистану та Киргизстану, залежних від грошових переказів. Девальвація рубля та ксенофобські кампанії в РФ знижують привабливість російського ринку праці, змушуючи Душанбе та Бішкек шукати нові вектори.³
• Енергетичний шантаж: Спроби нав’язати “газовий союз” Узбекистану та Казахстану для переорієнтації їхніх енергосистем на російський газ.

Однак повного розриву (“divorce”) не відбулося. Центральна Азія залишається критично важливою для РФ як канал обходу санкцій (“паралельний імпорт”) та логістичний хаб. Це створює ситуацію взаємної залежності, де ЦА має важелі впливу на Москву, яких не мала раніше.

2.2. Китай: Економічний домінант з обмеженими амбіціями

Китай залишається основним економічним партнером регіону, але його стратегія зазнала змін у 2025 році. Пекін, зіткнувшись із внутрішніми економічними викликами, перейшов до політики “інтровертного інвестування”, скорочуючи масштабні зовнішні вливання в рамках ініціативи “Один пояс, один шлях” (BRI).⁵ Це створює “інвестиційний вакуум”, який відкриває можливості для інших гравців, включаючи ЄС та Туреччину. Водночас Китай зацікавлений у стабільності регіону та розвитку Серединного коридору як альтернативи транзиту через нестабільну РФ.

2.3. Фактор США та “Трамп-ризики”

Повернення Дональда Трампа до активної політики та протекціоністські настрої США у 2026 році створюють нові виклики. Зниження інтересу Вашингтона до “побудови демократії” в ЦА та фокус на стримуванні Китаю можуть призвести до зменшення прямої фінансової підтримки регіону.¹ Водночас, “кланова” дипломатія Трампа може відкрити несподівані можливості для двосторонніх угод у сфері енергетики та критичних мінералів. Загроза “поганих наслідків” для Афганістану з боку адміністрації США у разі відмови у доступі до авіабази Баграм ⁶ підвищує безпекову напругу, змушуючи країни ЦА шукати баланс.

2.4. Туреччина та Організація тюркських держав (OTS)

Анкара успішно заповнює ідеологічний вакуум через Організацію тюркських держав (OTS). Туреччина позиціонує себе як “вікно в Європу” та безпекового партнера, що не несе імперської загрози. Розвиток Транскаспійського маршруту є пріоритетом для OTS, що повністю збігається з інтересами України.⁷

Таблиця 1. Матриця інтересів ключових гравців у Центральній Азії (2026)

3. ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВИМІР: НОВІ «ВУЗЛИ ДОСТУПУ»

3.1. Переосмислення роботи з діаспорами: Від мітингів до бізнесу

У 2022–2024 роках спроби мобілізувати українські діаспори в Казахстані та Узбекистані для проведення політичних акцій (мітинги біля посольств РФ, антивоєнні маніфестації) виявилися контрпродуктивними. Авторитарні режими регіону сприйняли це як загрозу внутрішній стабільності, що призвело до жорсткої реакції силовиків та маргіналізації активістів.⁸

Стратегія на 2026–2030 роки передбачає деполітизацію публічної активності діаспори та її переорієнтацію на економічну дипломатію.

• Інструмент: Створення та активізація Бізнес-рад (Business Councils) та торгових гільдій замість культурних центрів. Прикладом є діяльність Українсько-Узбецької та Українсько-Казахської ділових рад, які мають стати майданчиками для лобіювання контрактів, а не політичних заяв.⁹
• Мета: Діаспора (етнічні українці та випускники українських ВНЗ) має стати “шлюзом” для українського технологічного експорту. Вона інтегрована в місцеві бізнес-еліти і може просувати українські інтереси через неформальні зв’язки, які в Східній культурі важать більше за офіційні ноти.

3.2. “Сирійський кейс” як інструмент деконструкції російського міфу

Ключовим елементом непублічної дипломатії має стати активне використання аналогії з падінням режиму Башара Асада в Сирії (або його критичного ослаблення). Це “дипломатична зброя”, яка б’є в найболючіше місце автократів ЦА — страх втрати влади.³

• Наратив: “Росія обіцяла захист Асаду, але кинула його, коли ціна підтримки стала зависокою. Росія не є надійним безпековим гарантом. У критичний момент Москва обере власні інтереси, а не порятунок союзників”.
• Застосування: Цей аргумент використовується в закритих переговорах (“track 1.5” та “track 2”) для переконання еліт ЦА в необхідності диверсифікації безпекових партнерів. Україна при цьому пропонує не “захист” (що було б нереалістично), а інструменти самозахисту (технології, навчання), які знижують залежність від російського “парасольки”.

3.3. Інституціалізація відносин: C5+1 та роль України

Україна повинна прагнути отримати статус спостерігача або спеціального партнера в регіональних форматах, які підтримуються Заходом, зокрема C5+1 (ЦА + США) або форматах ЄС-ЦА.

• Механізм: Використання платформи “Global Gateway” як рамки для спільних проектів. Україна може пропонувати свої послуги як імплементатора європейських інфраструктурних проектів у регіоні, використовуючи свій статус кандидата/члена ЄС та досвід логістики.¹¹

4. ГЕОЕКОНОМІКА І ПРАГМАТИЗМ: ТРИ КИТИ СПІВПРАЦІ

4.1. Логістика: Серединний коридор (TITR) як артерія життя

Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут (Middle Corridor) є безальтернативним вектором співпраці. У 2025 році маршрут продемонстрував ознаки “дозрівання” (maturation), зокрема скорочення часу митного декларування з 8 годин до 30 хвилин завдяки цифровізації.⁵

Виклики 2026 року:

• Фізичні: Обміління Каспійського моря загрожує портовій інфраструктурі Актау та Курика.⁵
• Геополітичні: Конкуренція з боку російського коридору “Північ-Південь” (INSTC) та спроби РФ саботувати альтернативні маршрути.¹⁴
• Інфраструктурні: “Пляшкові горлечка” на залізниці та недостатня кількість поромів.

Пропозиція України:

Україна інтегрується в TITR як західний хаб. Ми пропонуємо:

1. Цифрову інтеграцію: Сінхронізація української системи “e-Cherha” та митних баз із системами e-Permit/e-TIR країн ЦА для створення “безшовного” транзиту від китайського кордону до кордону ЄС.⁷
2. Інженерні рішення: Участь українських компаній у днопоглиблювальних роботах на Каспії та модернізації портової інфраструктури (досвід роботи в портах Великої Одеси в умовах війни).

Таблиця 2. Порівняння транзитних маршрутів (дані 2025-2026)

4.2. Агроіндустрія: Від сировини до AgroTech

Повернення квот ЄС на українську агропродукцію у червні 2025 року стало каталізатором переорієнтації експорту. Частка ЄС в агроекспорті впала до 47.5%, натомість зросли поставки до Азії ($1.7 млрд в Пд-Сх Азію, зростання в ЦА).¹⁵ Однак проста торгівля зерном є вразливою. Прагматичне партнерство вимагає переходу до експорту технологій.

• Проблема ЦА: Деградація ґрунтів, дефіцит води, застарілі методи іригації.¹⁷
• Рішення України: Експорт комплексних рішень AgroTech:
• Супутниковий моніторинг полів (використання досвіду українських стартапів, які працюють навіть в умовах війни).
• Технології точного землеробства (precision farming), що дозволяють економити до 40% добрив та води.¹⁷
• Селекція посухостійких культур.
   Це створює технологічну залежність, яка є більш стійкою, ніж торговельна.

4.3. Енергетика: Газ, Водень та Обладнання

Зупинка транзиту російського газу через Україну з 1 січня 2025 року ¹⁸ змінила енергетичний ландшафт. Україна трансформується з транзитера на провайдера енергетичних послуг та “газовий сейф” Європи.

• Енергетичне машинобудування: Країни ЦА (особливо Туркменістан та Узбекистан) мають зношену інфраструктуру видобутку та транспортування газу. Україна, маючи потужну базу (Зоря-Машпроект, Сумське НВО), може постачати та обслуговувати газоперекачувальні агрегати та турбіни, замінюючи західні компанії, які бояться вторинних санкцій, та російські, які технологічно деградують.¹⁹
• Воднева енергетика: ЄС розглядає ЦА як джерело “зеленого” водню. Узбекистан вже запустив завод зеленого водню у 2025 році.²⁰ Україна може стати партнером у проєктуванні та інжинірингу, використовуючи доступ до європейських фондів та наукову експертизу.

5. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТА КОГНІТИВНИЙ ФРОНТ

5.1. Адаптація наративів: “Суверенітет” замість “Деколонізації”

Критичною помилкою попереднього періоду була спроба експортувати наратив “деколонізації” в його радикальній формі. Для еліт ЦА, які часто є генетичним продовженням радянської номенклатури, це звучить як загроза делегітимізації.²¹ Стратегія адаптації:

• Заміна терміну “деколонізація” на “зміцнення національного суверенітету”.
• Акцент не на розриві з минулим (що болісно для старшого покоління), а на модернізації майбутнього.
• Меседж: “Україна пропонує інструменти, щоб ви не стали провінцією Китаю або губернією Росії. Ми — ваш запобіжник проти поглинання”.

5.2. “Дія” як м’яка сила (GovTech)

Цифровізація є фетишем для модернізаційних урядів Узбекистану та Казахстану. Успіх українського додатку “Дія” та концепції “держава у смартфоні” є ідеальним експортним продуктом.²²

• Дія: Експорт архітектури електронного урядування (open-source кодів або консалтингу) дозволяє Україні інтегруватися в “нервову систему” держуправління країн ЦА. Це створює цифрову сумісність стандартів та витісняє російські цифрові екосистеми (Сбер, Яндекс), які несуть шпигунські ризики.
• Віртуальні зони: Створення віртуальних торгових майданчиків для МСБ, які дозволяють бізнесу ЦА виходити на ринки ЄС через українську цифрову інфраструктуру.²²

5.3. Асиметрична протидія пропаганді

Росія зберігає домінування в телевізійному просторі ЦА.²⁴ Пряма контрпропаганда є ресурсозатратною та малоефективною. Підхід: Робота через нові медіа. Telegram є основним джерелом новин для молоді та середнього класу в Узбекистані та Казахстані.²⁵ Україна повинна підтримувати (фінансово або контентом) мережу локальних блогерів та каналів, які просувають не “антиросійський”, а “пронаціональний” та “пробізнесовий” порядок денний, в який органічно вплітаються українські наративи

6. КЛЮЧОВІ ГІПОТЕЗИ (ПЕРЕВІРЮВАНІ)

Для верифікації ефективності стратегії у 2026–2030 роках пропонуються наступні гіпотези:

1. Гіпотеза “Логістичного Детермінізму”:

• Формулювання: Геополітична автономія країн ЦА від РФ прямо корелюватиме зі здатністю Серединного коридору (TITR) пропускати понад 10 млн тонн вантажів на рік.
• Індикатор: Якщо час проходження маршруту стабілізується на рівні 12-14 днів, політична риторика Астани та Ташкента стане більш незалежною від Москви.

2. Гіпотеза “Безпекової Компетенції”:

• Формулювання: Попит на специфічну українську безпекову експертизу (розмінування, захист від БПЛА) переважить страх перед політичним гнівом Кремля.
• Індикатор: Підписання прямих (або через треті країни) контрактів на послуги гуманітарного розмінування або постачання систем РЕБ/захисту критичної інфраструктури.

3. Гіпотеза “Технократичної Дифузії”:

• Формулювання: Співпраця на рівні середньої ланки технократів (заступники міністрів, керівники департаментів цифровізації, агрохолдинги) буде більш стійкою до геополітичних коливань, ніж контакти на рівні перших осіб.
• Індикатор: Зростання кількості спільних проектів у сфері GovTech та AgroTech на фоні збереження нейтральної політичної риторики лідерів держав.

7. ВИСНОВКИ ТА СТРАТЕГІЧНІ ІМПЛІКАЦІЇ: УКРАЇНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СТАБІЛЬНОСТІ

7.1. Підсумковий аналіз: Від “Problem” до “Solution“

До 2030 року Центральна Азія перетвориться на арену жорсткої конкуренції між ослабленою, але агресивною Росією, економічно домінуючим Китаєм та амбітними регіональними гравцями (Туреччина, Іран). У цій конфігурації Україна має трансформувати свій імідж. З країни, яка асоціюється з війною, проблемами та проханнями про допомогу (“Problem”), Київ має перетворитися на джерело унікальних рішень (“Solution”).

Прагматичне партнерство означає, що Україна стає “функціональним партнером”. Ми не вимагаємо від країн ЦА героїзму, ми продаємо їм інструменти для виживання їхніх режимів та економік в умовах глобального хаосу.

7.2. Секторальні стратегічні імплікації

• Безпека: Україна може стати регіональним хабом компетенцій з гуманітарного розмінування. Враховуючи проблему замінованих кордонів (наприклад, узбецько-таджицький), український досвід та міжнародне фінансування (наприклад, $80 млн від Японії на розмінування) можуть бути масштабовані на регіон.²⁶
• Економіка: Інтеграція українських виробників у ланцюжки доданої вартості Серединного коридору. Не просто транзит, а переробка та сервіс.
• Дипломатія: Використання “парасольки” ЄС та США. Україна має стати головним провідником західних інвестицій та стандартів у регіоні, аргументуючи це тим, що “ми розуміємо місцевий менталітет краще за європейців, але працюємо за європейськими правилами”.

7.3. Фінальна рекомендація

Україні слід відмовитися від очікувань швидких політичних результатів (визнання агресії РФ, голосування в ООН). Стратегічна мета на 2026–2030 роки — створення густої мережі економічних та технологічних зв’язків, які зроблять підтримку України вигідною для еліт Центральної Азії (“money talks”). Політична лояльність прийде як похідна від економічної доцільності.

Холодний розрахунок, технологічна експансія та тиха дипломатія — три стовпи української політики в Центральній Азії на наступну п’ятирічку.

Документ підготовлено на основі аналізу відкритих джерел та прогнозного моделювання станом на лютий 2026 року.

Джерела

1. Balancing Competing Realities: The Central Asian Republics’ Reaction to Russia’s Ukraine Invasion – Army University Press, –https://www.armyupress.army.mil/Journals/Military-Review/Online-Exclusive/2026-OLE/Balancing-Competing-Realities/
2. Shifting Geopolitics of Central Asia: The Regional Impact of the Russia-Ukraine War, –https://www.internationalaffairs.org.au/australianoutlook/shifting-geopolitics-of-central-asia-the-regional-impact-of-the-russia-ukraine-war/
3. Russia’s Invasion of Ukraine: Assessments, Implications … – DGAP, –https://dgap.org/system/files/article_pdfs/Russia-Ukraine_CIRSPolicyBrief_2025.pdf
4. Russia’s Grinding War in Ukraine – CSIS, –https://www.csis.org/analysis/russias-grinding-war-ukraine
5. The Middle Corridor Matures in … – TRENDS Research & Advisory, –https://trendsresearch.org/insight/the-middle-corridor-matures-in-2025-is-this-central-asias-strategic-moment/
6. From Ukraine to Central Asia: Why 2026 Will Test Global Order …, –https://caspianpost.com/analytics/from-ukraine-to-central-asia-why-2026-will-test-global-order
7. Middle Corridor Emerges as the Backbone of Eurasian Connectivity – Caspianpost.com, –https://caspianpost.com/opinion/middle-corridor-emerges-as-the-backbone-of-eurasian-connectivity
8. Ukrainian Diaspora in Uzbekistan condemns provocative actions – UzDaily.uz, –https://www.uzdaily.uz/en/ukrainian-diaspora-in-uzbekistan-condemns-provocative-actions/
9. Kazakh-Uzbek Business Council, –https://kazcic.kz/en/business_councils/7
10. Bilateral Business Consils Meetings, –https://ucci.org.ua/en/events/zasidannia-dvostoronnikh-dilovikh-rad
11. The green great game: Crafting an EU-Central Asia energy alliance, –https://ecfr.eu/publication/the-green-great-game-crafting-an-eu-central-asia-energy-alliance/
12. EU strengthens cross-regional cooperation with Black Sea countries, the South Caucasus and Central Asia – EU NEIGHBOURS east, –https://euneighbourseast.eu/news/latest-news/eu-strengthens-cross-regional-cooperation-with-black-sea-countries-the-south-caucasus-and-central-asia/
13. THE TRANS-CASPIAN INTERNATIONAL TRANSPORT ROUTE AND OTHER PROMISING CORRIDORS IN CENTRAL ASIA – Eurasian Rail Alliance Index, –https://index1520.com/upload/medialibrary/c1a/h914jj1ibcbwxh7n7a9iix89eilcb8ta/en310125_TITR.pdf
14. Why the Middle Corridor matters amid a geopolitical resorting – Atlantic Council, –https://www.atlanticcouncil.org/content-series/ac-turkey-defense-journal/why-the-middle-corridor-matters-amid-a-geopolitical-resorting/
15. Ukraine’s agricultural exports exceeded $22 bln last year, –https://ukragroconsult.com/en/news/ukraines-agricultural-exports-exceeded-22-bln-last-year/
16. Ukraine’s Agricultural Exports Reach $22.6B in 2025, Diversifying …, –https://odessa-journal.com/ukraines-agricultural-exports-hit-226-billion-asian-african-and-middle-eastern-markets-expand
17. Fields of dreams: Precision agriculture in Central Asia – Reinvantage, –https://reinvantage.org/fields-of-dreams/
18. Ukraine – International – U.S. Energy Information Administration (EIA), –https://www.eia.gov/international/analysis/country/UKR
19. Continue Working with Partners to Attract Additional Gas Imports and Equipment Assistance – Mykola Kolisnyk | Ministry of Energy of Ukraine, –https://www.mev.gov.ua/en/news/continue-working-partners-attract-additional-gas-imports-and-equipment-assistance-mykola
20. Renewables and Hydrogen Drive Central Asia’s Energy Ambitions …, –https://caspianpost.com/analytics/renewables-and-hydrogen-drive-central-asia-s-energy-ambitions
21. Full article: The mind’s decolonisation in post-Soviet country toward inclusive education: Azerbaijan context – Taylor & Francis, –https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/09687599.2025.2570349
22. UNDP and government of Japan support digitalisation of MSMEs, –https://www.undp.org/ukraine/press-releases/undp-and-government-japan-support-digitalisation-msmes
23. Fostering macroeconomic stability and a sustainable recovery: OECD Economic Surveys: Ukraine 2025, –https://www.oecd.org/en/publications/oecd-economic-surveys-ukraine-2025_940cee85-en/full-report/fostering-macroeconomic-stability-and-a-sustainable-recovery_24ed81a1.html
24. Ukraine’s Counter-Strategic Responses Toward Russian Disinformation and Propaganda During the War – Journal of Universitas Airlangga, –https://e-journal.unair.ac.id/JHI/article/download/71215/33316/416009
25. Telegram as a Platform for the Preservation and Dissemination of Traditional Values in the Central Asian Diasporas of the Russian Federation, –https://jcss.ut.ac.ir/article_95893_2440c51dd91a1576b6a4c140a171cb7f.pdf
26. UNRCCA (Central Asia), January 2026 Monthly Forecast – Security Council Report, –https://www.securitycouncilreport.org/monthly-forecast/2026-01/unrcca-central-asia-15.php
27. Demining Ukraine: Outcomes from the 2025 Ukraine Mine Action Conference – CSIS, –https://www.csis.org/analysis/demining-ukraine-outcomes-2025-ukraine-mine-action-conference