«Стратегічна самотність» Ірану та ядерний шантаж як наслідок вакууму влади

В ефірі каналу «Ми — Україна. ГОЛОВНЕ» заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов проаналізував поточну ескалацію навколо Ірану, ймовірність наземної операції США та внутрішню трансформацію іранського політичного істеблішменту.

Аналітичне резюме

Розмова зосередилася на трьох ключових аспектах геополітики Близького Сходу:

1. Військовий тиск та «фактор залякування»: Ймовірність наземної операції США розглядається не лише як реальний сценарій, а як інструмент посилення внутрішніх суперечностей в іранському керівництві. На тлі вакууму влади та розпорошеності центрів впливу в Корпусі вартових ісламської революції (КВІР), зовнішній тиск стає каталізатором дестабілізації режиму.
2. Регіональна ізоляція Тегерана: Експерт констатує стан «стратегічної самотності» Ірану. Навіть традиційні партнери, як-от Туреччина та Пакистан, намагаються дистанціюватися, виступаючи лише в ролі посередників, щоб запобігти вступу Саудівської Аравії та ОАЕ у відкриту війну. Спроби Ірану розколоти антиіранський фронт через вибіркове блокування Ормузької протоки лише підкреслюють критичний рівень недовіри в регіоні.
3. Радикалізація ядерної програми: Після ліквідації частини військово-політичного керівництва до влади в Ірані приходять більш радикальні кола. У цьому середовищі дедалі гучніше звучать заклики до перегляду релігійних заборон (фетв) на створення ядерної зброї, яку розглядають як єдину гарантію виживання режиму за «північнокорейським сценарієм».

Ключові цитати

• Про наземну операцію як інструмент тиску: «Це використовується як фактор тиску, як фактор гри і як інструмент залякування та посилення внутрішніх суперечностей в самому естеблішменті Ірану». [00:27]
• Про зовнішню підтримку та новітні загрози: «Росія пробує допомагати чимось… російські тактики застосування FPV-дронів на оптоволокні можуть представляти загрозу як для американських солдатів, так і для Кувейту». [01:01]
• Про роль Туреччини та Пакистану: «Вони докладають зусиль для того, щоб Саудівська Аравія і Емірати не вступили в війну проти Ірану… з іншого боку намагаються знайти, з ким говорити в Ірані». [01:51]
• Про управлінський хаос в Тегерані: «Вакуум влади і розпорошеність влади, наявність різних центрів впливу навіть в самому Корпусі створює ситуацію невизначеності». [02:17]
• Про помилкову стратегію обстрілів сусідів: «Іран зробив колосальну помилку, коли почав обстрілювати своїх арабських сусідів… він на десятки років підірвав довіру до себе». [03:33]
• Про страхи країн Затоки: «В Еміратах і Саудівській Аравії бояться, що іранське прислів’я справдиться: поранена гадюка страшніша. Раптом США підуть, а вони залишаться віч-на-віч з Іраном». [04:51]
• Про прихід радикалів: «В результаті знищення військово-політичного керівництва до влади приходять більш радикальні кола, які не стримуються». [06:11]
• Про ядерну бомбу як гарантію: «Серед цього середовища існує думка, що тільки ядерна бомба є гарантією безпеки… бачите, ми намагались домовлятися, на нас все одно напали». [06:24]
• Про деградацію наукового потенціалу: «Йшло окреме полювання на вчених-ядерників… те, що програма відкинута на роки, можливо десятки років — це факт». [07:32]