Стратегічна пастка Трампа та «проблема останньої милі» в іранському конфлікті

В ефірі каналу «Прямий» у розмові з ведучою Наталкою Фіцич директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос проаналізував поточну ескалацію навколо Ірану, наслідки блокування Ормузької протоки та вплив цих подій на український контекст і глобальну геополітику.

Аналітичне резюме

Розмова була зосереджена на декількох критичних аспектах сучасної близькосхідної кризи:

• Стратегічний глухий кут: Попри тактичні успіхи США та Ізраїлю (ліквідація ключових фігур режиму), відсутнє чітке стратегічне рішення, яке могло б завершити війну. Автор вводить поняття «проблеми останньої милі» — ситуації, коли знищення інфраструктури не призводить до автоматичного падіння режиму або капітуляції без ризикованої наземної операції.
• Енергетичний шантаж та ескалація: Іран ефективно використовує контроль над Ормузькою протокою як головний козир, атакуючи порти Об’єднаних Арабських Еміратів та нафтові шляхи. Це ставить адміністрацію Дональда Трампа перед електоральним ризиком через зростання цін на паливо в США напередодні виборів.
• Український вимір та глобальні альянси: Експерт зазначає зміну динаміки військово-технічної співпраці — тепер деталі з Росії фіксуються в іранських дронах, що свідчить про «реверсну» допомогу. Водночас небажання Європи втягуватися в конфлікт на Близькому Сході на умовах Трампа створює простір для суб’єктності ЄС, де питання України стає ключовим елементом торгів.

Ключові цитати

• «Складається враження, що це така стратегічна пастка, в яку потрапив Трамп. Попри доволі ефективні тактичні результати, в результаті яких іранська військова машина зазнає серйозних втрат, поки що не видно жодних стратегічних рішень, які можуть закінчити війну». [01:10]
• «Перемогою можна буде назвати, якщо американці захоплять або ліквідують 450 кілограмів збагаченого урану. Без захоплення цього ресурсу або чіткого усвідомлення, що з ним, війна буде тривати, а будь-які проголошення успіху Трампом будуть лише декларативними». [02:50]
• «Існує проблема “останньої милі”: ви можете знищити практично все, але останній крок до повалення режиму — найважчий. Досягнення цілі з вилучення урану потребує важкої десантної операції вглиб території Ірану, що несе величезні ризики поразки». [08:40]
• «Іранці мають високий больовий поріг. Вони розуміють: чим довше протримаються, тим більше шансів на перемогу. Для них ця історія не є катастрофою, вони вже пережили вісім років війни з Іраком з масовими бомбардуваннями міст». [11:10]
• «Ми спостерігали спроби перетягнути Росію на свій бік у боротьбі з Китаєм — такий собі “фінт Кісінджера” навпаки. Але це не працює. Китай зараз є новим центром сили, і історія людства знає дуже мало випадків, коли старий гегемон поступався новому мирним шляхом». [41:00]

Повну версію інтерв’ю дивіться за посиланням: