Центр близькосхідних досліджень

Шляху назад немає: Чи призведуть нові протести до падіння режиму в Ірані?

Published · Updated

Наприкінці 2025 року Іран знову охопила хвиля протестів, спричинена глибокою економічною кризою. На відміну від подій 2022 року, які мали соціокультурне підґрунтя, нинішні виступи зумовлені відчаєм через інфляцію, знецінення національної валюти та інші системні проблеми. Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, в ефірі Радіо NV проаналізував причини цих протестів, перспективи режиму та можливі сценарії майбутнього.

Причини та поштовх до протестів

Безпосереднім каталізатором виступів стали торгівці Тегеранського базару, які вийшли на вулиці через коригування офіційного курсу ріала. Це стало “останньою краплею” для бізнесу в умовах гіперінфляції, яку населення відчуває як 100% на рік. Непередбачуваність валютного курсу робить торгівлю нерентабельною, а загальна економічна нестабільність посилюється водною кризою та втратою легітимності режиму Ісламської Республіки.

“В країні панує інфляція, яку люди відчувають як 100% на рік, а непередбачуваність курсу робить роботу торгівців нерентабельною.”

Протести не обмежуються економікою — це полікриза, що поєднує фінансові труднощі, екологічні проблеми та політичну нестабільність. Вони демонструють стійку тенденцію до зростання за кількістю учасників та географією.

Організація протестів та лідерство

Однією з ключових проблем є відсутність чіткої структури та лідерів. Наразі немає опозиційної сили, здатної координувати дії чи створювати комітети самооборони. Спроби сина останнього шаха Рези Пахлаві виступити від імені протестувальників викликають сумніви щодо його здатності організувати реальну структуру.

“Це велика проблема: структури та лідерів немає.”

Ймовірність падіння режиму

Аналітики оцінюють шанси на падіння влади цієї зими у 20%. Однак система перебуває у глибокій кризі, і втрата легітимності неминуче призведе до змін у найближчі роки.

У разі краху режиму найбільші шанси на владу має Корпус вартових ісламської революції (КВІР), який контролює силові структури та значні фінансові ресурси. Нова влада ймовірно прагнутиме нормалізації відносин із Заходом для розблокування економіки.

Зовнішній вплив: Росія, Китай та Індія

Відносини Ірану з Росією та Китаєм є вимушеними, а не щирими. Іранці не довіряють Москві через історичні “кидки”, як-от затримки з постачанням Су-35. Китай, попри купівлю нафти, не інвестує в економіку. Натомість кращі зв’язки з Індією, яка будує глибоководний порт.

“Відносини Ірану з ними — це швидше «вимушене співіснування», а не щира дружба.”

Висновки

  • Економічний колапс як рушій змін. Інфляція у 100% та знецінення валюти позбавили режим підтримки навіть серед лояльних верств.
  • Криза легітимності. Проблема в самій моделі правління, яка не здатна реформуватися через розподіл ресурсів.
  • Відсутність альтернативи. Ризик військової диктатури КВІР у разі краху.
  • Зовнішній вектор. Вихід з кризи можливий лише через домовленості із Заходом.

Аналогія

Ситуацію в Ірані можна порівняти з величезною старіючою дамбою, де з’явилися численні тріщини від економічного тиску до соціального невдоволення. Влада намагається латати дірки, але загальний тиск полікризи робить прорив неминучим — це питання часу.

Джерела

Tags:

You may also like...