Нова реальність Близького Сходу: Іранська радикалізація та українська суб’єктність у дзеркалі війни

В ефірі каналу Public Interest Journalism Lab, у межах подкасту «Коли все має значення», відбулася глибока розмова про геополітичні зсуви в регіоні Перської затоки. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, у розмові з журналісткою Наталкою Гуменюк проаналізував наслідки американо-ізраїльської операції проти Ірану та нове місце України в регіональних альянсах.

Аналітичне резюме

1. Трансформація іранського режиму: Внаслідок внутрішніх процесів та зовнішнього тиску в Ірані відбувся остаточний перехід влади до рук Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР). Нове покоління іранських лідерів, таких як Вахіді, характеризується значно вищим рівнем радикалізму, жорсткості та готовності до ризикованих кроків порівняно зі своїми попередниками. Це створює ситуацію стратегічної невизначеності, де старі методи стримування перестають працювати.
2. Криза безпекових гарантій США: Країни Перської затоки, зокрема Саудівська Аравія, переглядають свої відносини з Вашингтоном. Ситуація, коли арабські держави змушені захищати американські бази на своїй території від іранських ударів, підірвала довіру до США як до безальтернативного «парасолькового» гаранта безпеки. Це відкриває вікно для нових регіональних альянсів за участю Туреччини та України.
3. Український чинник та прагматизм: Україна перестає сприйматися в регіоні як «прохач» або «маріонетка Заходу». Успішне застосування українських оборонних технологій (зокрема зенітних дронів-перехоплювачів) та особиста дипломатія президента Зеленського з кронпринцом Мухаммедом бін Салманом сформували підґрунтя для суб’єктності України. Навіть у відносинах із новою Сирією Київ демонструє прагматичний підхід, орієнтований на майбутні логістичні та енергетичні проєкти.

Ключові цитати

• Про нову реальність для арабських країн, які вперше стали безпосереднім театром бойових дій: «Це перший раз, коли ми бачимо таку активність і перший раз, коли територія цих країн безпосередньо піддається ударам з боку Ірану. Це абсолютно нова реальність, у якій опинилися арабські країни». [08:13]
• Про стратегічний тупик у протистоянні з Тегераном: «Ми стикаємося з тим, що називається стратегічним глухим кутом. Цілі, які ставила перед собою коаліція Ізраїлю і Сполучених Штатів Америки, досягти практично неможливо». [09:09]
• Про наслідки закриття Ормузької протоки для світової економіки: «Немає зараз, відверто кажучи, жодних можливостей ефективних швидко відкрити Ормузьку протоку і забезпечити безперебійний прохід суден цією протокою». [11:29]
• Про психологічний стан іранського суспільства в умовах інформаційної ізоляції: «Люди перебувають вдома, вони скоріше налякані — це головна емоція. Вони налякані не лише бомбардуванням, але вони ще налякані певною перспективою того, що режим стане жорсткішим». [15:43]
• Про посилення ролі КВІР у державній ієрархії: «Корпус вартових Ісламської революції об’єктивно прийшов до влади, і в Ірані вже немає балансу сил… Корпус, по суті, керує країною». [16:10]
• Характеристика нових іранських еліт: «Це нове покоління умовно кажучи іранських військових політиків, які дуже жорсткі, і вони більш радикальні за попередників». [18:24]
• Про помилкову стратегію Трампа щодо зміни режиму: «До влади прийшли інші люди, але прийшли не менш корумповані, більш нахабні, більш ризиковані еліти, яким власне Дональд Трамп розчистив місце». [20:24]
• Про кризу довіри до Вашингтона серед арабських монархій: «Недовіра буде зростати, причому ця недовіра не лише семантична, а цілком очевидно вона інституційна». [25:55]
• Про суб’єктність Саудівської Аравії у відносинах з Україною: «Мухаммед бін Салман відповів [Марку Рубіо], що ми самі визначаємо, з ким укладати угоди, виходячи з наших безпекових інтересів. Це якраз та зміна, яку не можна було б очікувати ще пів року тому». [25:09]
• Про особисту хімію між лідерами України та Саудівської Аравії: «Я чув багато історій про те, що Мухаммед бін Салман і Зеленський в принципі ладять, і у них є якась певна хімія або симпатія один до одного». [01:30:55]
• Про фатальну помилку іранського керівництва: «Я вважаю, що їхнє керівництво зробило фатальну помилку, що воно пішло на комунікацію з Росією і наблизилось до такої міри, що власне перетворилося на частину цієї вісі». [01:04:52]
• Про геополітичну значущість сирійського ринку: «Сирія — це ключовий ринок для Близького Сходу: це порти, це логістика, це високоосвічене населення, це можливість підрядних робіт». [01:05:18]
• Про ігнорування української суб’єктності урядом Нетаньягу: «Ці хлопці [уряд Ізраїлю] вони нас просто не бачать як суб’єкт. Все, що відбувається на цьому просторі, у них досі залишається територія колишнього Радянського Союзу, де суб’єктом є Москва». [01:02:36]
• Про перспективи розблокування Ормузької протоки: «Ніхто не ризикне в принципі проходити через Ормузьку протоку, якщо ситуація залишиться неврегульованою… без політичного врегулювання цього питання ситуація зависає». [01:05:06]

Повну версію інтерв’ю дивіться за посиланням: