Круглий стіл на тему: «Україна – арабський світ: два роки війни»

7 березня 20224 року відбувся круглий стіл на тему: «Україна – арабський світ: два роки війни», присвячений аналізу відносин між Україною та арабським світом впродовж двох років повномасштабної війни росії проти України під час якого учасники обговорили стан та перспективи розвитку відносин. Захід проходив за спільною ініціативою ГО «Центру близькосхідних досліджень» (AMES) та Центру стратегічних комунікацій та протидії дезінформації (СТРАТКОМ)  при участі ГО «Центру стратегічних досліджень «Віжн», Благодійного Фонду «Центр міжнародних відносин,   підтримки миру та розвитку інтелекту» та ГО «Рада арабських журналістів в Україні». 

На заході були присутні провідні експерти та представники арабської спільноти в Україні. В контексті обговорень, експерти торкались також таких тем, як 

• візит президента України Володимира Зеленського та української делегації до Королівства Саудівської Аравії який відбувся днями;
• • активна взаємодія України з країнами Близького Сходу;
• • залученість керівництва деяких арабських країн у процес звільнення українських полонених та заручників, що свідчить про серйозну увагу, яку приділяє Україна цьому регіону. 

Загалом, круглий стіл відбувся у форматі активної дискусії, під час якої учасники обмінювалися думками, досвідом, ідеями та пропозиціями з метою виявити досягнення за два роки війни, потенційні проблеми в питанні відносин між Україною та країнами Близького Сходу, розробити ефективні кроки та рішення для подальшого вдосконалення зовнішньо політичного діалогу.

Ключовими питаннями для обговорення були:
• Наскільки реалістично побачити арабські країни серед союзників України?

• Які зусилля треба здійснити і в яких напрямках  для зближення позицій України та країн арабського світу?

• Яким може бути політика країн арабського світу щодо України у найближчі роки?

Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос розпочав свій виступ з економічних показників. Він наголосив, що за попередніми даними, загальний товарообіг між Україною і арабськими державами у 2023 році становить близько 7, 4 млрд дол. США. 

“Незважаючи на спроби окупанта заблокувати Чорне море – а саме через нього здійснюються головні транзитні шляхи, економічна співпраця України з арабськими країнами продовжує зростати. Це стало помітно у 2023 році, коли після деякого спаду у перший рік війни товарообіг між нашими країнами суттєво зріс. Цифри ще не остаточні, тому що статистики за весь 2023 рік ще немає, але за тією, яка вже є у публічному обігу, загальний товарообіг між Україною і арабськими державами становив приблизно 7,4 млрд доларів”, – сказав Семиволос.

Він додав, що наразі сальдо для України від’ємне – приблизно на 400 млн дол. США.

“Я вважаю, що не в останню чергу це пов’язано із збільшенням поставок енергоресурсів саме на 400 млн доларів. Причому головні постачальники – це Саудівська Аравія, Ірак, ОАЕ, Єгипет та Лівія… Я так розумію, що це не напряму, а вони постачають у Європу, а там уже свопові контракти. Але фактом є те, що за 2023 рік на 400 млн ми збільшили торгівлю нафтою і газом з арабськими країнами”, – зазначив експерт.

Семиволос констатував, що у відсотковому вираженні імпорт нафти і газу в Україну з арабських країн торік зріс на 14,3%.

“За два роки війни відносини між Україною та арабськими країнами мали різну динаміку – від відстороненості до обережної зацікавленості, від нейтралітету до активного нейтралітету… і, відповідно, більшої залученості у процеси, які відбуваються у Східній Європі. Разом з тим не можна сказати, що вони завжди були безхмарними. Певне охолодження відносин стало помітним на тлі війни в секторі Гази. Тим не менше маємо, як ніколи раніше, активний діалог та зростаючу взаємодію”, – сказав експерт.

У цьому контексті він поінформував, що за два роки війни відбулось щонайменше сім візитів високого рівня українських делегацій до арабських країн і як мінімум п’ять візитів високих представників арабських країн до України.

Експерт також зазначив, що підтримку українській Формулі миру і готовність брати участь в обговореннях і зустрічах висловили Кувейт, Ліван, Лівія, Марокко, Оман, Сомалі, Туніс і Ємен.

Семиволос додав, що, за даними ООН, за посередництва арабських країн було звільнено 1234 українські дитини, незаконно вивезені до Росії, що, на жаль, становить “лише 6% від тих дітей, яких силоміць утримують на території Росії. Але це дуже суттєво з точки зору тих гуманітарних зусиль, які докладаються цими арабськими країнами”.

Під час активних обговорень спікери висловили свої думки з приводу українсько-арабських відносин, зокрема керівник ГО «Центр стратегічних досліджень «Віжн» Саїд Саллям зазначив, що більшість арабських країн вирішили залишатися нейтральними в конфлікті між Росією та Україною, засуджуючи разом з тим, російське вторгнення і підтримуючи проукраїнські резолюції в ООН. Втім, деякі з них, зазначив експерт, мають стратегічні відносини з Росією та намагаються зберегти ці зв’язки, не дратуючи США. Таким чином арабські країни опиняються у складному становищі, намагаючись балансувати між інтересами Росії та Заходу, а також між потребами у продовольстві та енергетичній безпеці. Також важливим аспектом, на якому наголосив Саїд Саллям стала стратегія інформаційної війни. 

“З початку російської агресії проти України арабська вулиця розділилася на ту, що підтримує Росію, та іншу, яка підтримує Україну. Однак, на жаль, російська сторона була готова до інформаційної війни в арабському світі і мала багато своїх арабомовних медіаплатформ, які багато років були спрямовані на арабський світ. Є російські телеканали та радіо, не кажучи вже про світ соціальних мереж, а українська сторона не змогла звернутися до арабського світу з фактами, бо не була готова чи не була зацікавлена у медіа-комунікації між арабським світом та Україною, але завдяки великій присутності арабських каналів новин у Києві, і приїзду арабських репортерів, багато фактів було передано”, – заявив експерт.

Директор Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Богомолов у своєму виступі наголосив на витоки експансійної політики Радянського Союзу і використання Росією цього досвіду на Близькому Сході, що ускладнює україно-арабські відносини. Іншою перешкодою є складність арабського світу з його власними проблемами, через які важко налагоджувати контакти та відносини, коли у країнах велика кількість проблем.

“Радянський Союз свідомо займався експансією, і не в останню чергу на Близькому Сході, дуже багато вкладали ресурсів і Росія продовжила цю справу, так би мовити “паразитує” на цьому старому багажі. Тому це є однією з небагатьох перешкод. Іншою перешкодою є те, що арабський світ залишається достатньо складним регіоном, зі своїми власними проблемами, а тому маючи велику кількість проблем, забувається про інші речі”.

Експомічник міністра МЗС Палестини, ексдиректор департаменту Східної Європи в МЗС, викладач міжнародних відносин в декількох палестинських університетах Алаа Абу Амер в свою чергу заявив, що араби, включно з палестинцями, вважають, що Росія продовжує лінію колишнього СРСР і є його політичним спадкоємцем, тоді як Україна, Білорусь та інші країни колишнього Радянського Союзу такими здебільшого не розглядаються. Він з жалем зазначив, що Україна поки не відіграє значної ролі в арабському регіоні, на відміну від Росії.

“Нам потрібно, щоб араби та українці вступали в діалог, щоб зміцнити ці відносини та вийти на більш високий рівень”, – підсумував спікер.

Окрім обговорень експертів щодо присутності Росії в регіоні, аналітикиня Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ірина Субота зосередила увагу саме на інструментах та діях російської пропаганди в країнах арабського світу: 

“Ефективність російської пропаганди на Близькому Сході полягає в зануренні в локальні контексти, щоб створювати і розробляти наративи під конкретну аудиторію, щоб потім маніпулювати цією аудиторією на Близькому Сході”.

Говорячи про інформаційну політику України та країн Близького Сходу стосовно російської війни, професор Ліванського університету Халед Махмуд Ель-Іззі зазначив про недостатню поінформованість арабського суспільства про Україну та про слабкість українсько-арабських відносин

“Відносини Арабського світу з Україною дуже слабкі. Араби не достатньо інформовані про Україну, її культуру, мову, традиції. Вони не розуміли ситуації з Кримом, з російсько-українською війною. Тому потрібно нарощувати інформаційну політику”.

Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної боротьби Ігор Соловей, в ході дискусій заявив про важливість інформаційної діяльності в регіонах світу, в тому числі на Близькому Сході, де росія намагається заручитись підтримкою країн для подальшого ведення активних бойових дій проти України.

“Росія вважає країни Західного світу, Глобального Півдня та Близького Сходу слабкими ланками, як вони вважають, і там найбільше проводять свою інформаційну діяльність щодо збільшення кількості союзників і схиляння їх до співпраці з Російською Федерацією, яка для нас є країною-агресором”, – додає експерт. 

В свою чергу, керівник Благодійного Фонду «Центр міжнародних відносин, підтримки миру та розвитку інтелекту» Зайдіє Мухаммад Наїм звернув увагу учасників круглого столу на важливості діяльності арабських спільнот в Україні і наголосив, що сирійська діаспора в Україні взяла на себе активну роль у підтримці України під час війни, а також у забезпеченні інформаційного просвітництва арабського суспільства про Україну.

“Сирійська діаспора дуже давно в Україні. Після 2011 року коли почалось повстання в Сирії, ми бачили руйнування, було дуже багато біженців, здійснювався тиск на наш народ, тому на початку війни сирійська діаспора вирішили одразу допомагати Україні. Тому перша наша задача це інформувати арабську спільноту, ми не можемо впливати на уряди, але ми можемо робити так, щоб арабське суспільство було проінформоване про Україну”.

Під час обговорень учасники згадували про різні новинні інсайди, які стали сенсацією не лише для суспільства, але й країн світу. Про один із них висловив свою думку заступник директора Центру близькосхідних досліджень #AMES Сергій Данилов:

“Якщо те, що писалось у The Wall Street Journal, а саме про участь українських військових в Судані правда, то Україну починають сприймати на Близькому Сході як серйозну воєнну силу”. 

Отже, це може вказувати на можливість підвищення рівня військового впливу України в регіоні Близького Сходу та зміни у сприйнятті її як воєнної сили, якщо інформація про її участь у військових операціях у Судані є правдивою.

В свою чергу публіцист Яхья Харботли під час дискусії торкнувся питання українських ЗМІ та їх роль у висвітленні подій. Зокрема спікер наголосив на тому, що незважаючи на значну кількість допомоги, яку надали арабські країни, українські новинні ресурси не приділяють цьому значної уваги під час ефірного часу, що є також одним із чинників поганої інформованості українського суспільства про допомогу країн Близького Сходу.

“Гуманітарна допомога, надана арабськими країнами Україні, посередництво в обміні полоненими, а також посередництво у припиненні війни Росії проти України не отримали належного висвітлення в українських ЗМІ”, – заявив публіцист.

Наостанок круглого столу, слово мали експертки Центру Близькосхідних досліджень Олена Пшенична та Анна Кіщук, які зазначили про роль молоді в даній проблематиці, розуміння викликів, які постають перед майбутнім поколінням. Вони наголосили, що українська молодь вже працює з викликами та вдосконалює комунікацію з арабським світом, що свідчить про готовність змінювати  погляди на глобальні концепції, а також покращувати українсько-арабські відносини та переходити на новий рівень співпраці.

“Ми, як молодь, зараз переосмислюємо концепцію того, що в світі є не лише Європа, але й інші регіони, в тому числі Близький Схід, який дуже важливий для України. Ми повинні наголошувати як в українському суспільстві, так і в арабському про те, що відбувається в країнах для кращої комунікації, особливо враховуючи російську пропаганду, якій ми маємо протистояти”, – підсумували експертки.

Висновки

Отже, аналізуючи ці ключові думки, можна зробити висновок, що арабські країни наразі зіштовхуються із серйозними дипломатичними та інформаційними викликами в контексті російсько-української війни, і їм належить знаходити баланс між своїми інтересами та світовими геополітичними реаліями. Українсько-арабські відносини слід посилювати у всіх аспектах, особливо в інформаційному, адже російська пропаганда на Близькому Сході перевершує українську інформаційну політику. Також українській стороні важливо проводити виважену зовнішньополітичну політику по відношенню до країн близькосхідного регіону, оскільки араби мають чутливі питання, до яких необхідно збалансовано підходити. Проте, є і дипломатичні досягнення, які необхідно підтримувати і розвивати цю динаміку, особливо в економічній та військовій сферах.

Повні виступи учасників будуть оприлюднені згодом.