Іранська шахівниця: стратегічна культура виживання та війна як шанс для суб’єктності України

В ефірі каналу «Zhytomyr City News» відбулася глибока аналітична зустріч із заступником директора Центру близькосхідних досліджень Сергієм Даниловим. Експерт розібрав складну внутрішню архітектуру іранського режиму, його зв’язки з Росією та пояснив, чому події на Близькому Сході стали для України не лише викликом, а й можливістю вийти з «пастки жертви».

Аналітичне резюме

1. Інституційна стійкість та «держава в державі»: Іранська політична модель побудована на складній системі стримувань та противаг, де духовне керівництво дублюється потужними силовими структурами, зокрема Корпусом вартових Ісламської революції (КВІР). КВІР — це не просто армія, а гігантський фінансово-промисловий холдинг, що контролює до 50% економіки та функціонує як терористична організація і наркомафія водночас. Це забезпечує режиму високу виживаність навіть у разі втрати окремих лідерів.
2. Стратегічна культура «осади»: Сучасний Іран діє в парадигмі глибокої недовіри до будь-яких альянсів («ні Сходу, ні Заходу»). Їхня стратегія базується на «асиметричних відповідях» (дрони, ракети) та створенні «стратегічної глибини» через проксі-сили (Хезболла, хусити), щоб виносити війну якомога далі від власних кордонів.
3. Український інтерес та зміна іміджу: Попри початкові побоювання, що війна на Близькому Сході відверне увагу від України, Київ зміг використати ситуацію для демонстрації власної суб’єктності. Завдяки технологічній перевазі в сфері БПЛА та вмінню протидіяти іранським озброєнням, Україна почала сприйматися арабським світом не як «маріонетка Заходу» чи «жертва», а як активний донор безпеки та самостійний гравець.

Ключові цитати

• Про ідеологічне коріння іранського режиму: «Це дуже дивна суміш лівих і ісламістів… Хомейні і люди, які думали разом з ним — це люди, які перебували в еміграції в Сорбоні, в Парижі разом з найкращими французькими філософами лівих поглядів». [05:55]
• Про економічну могутність КВІР: «Від 40 до 50% економіки контролюють трастові фонди, які не платять податки… у них у власності нафтопереробні заводи, транспортні компанії, управління всіма аеропортами». [12:15]
• Про виробництво наркотиків як зброю: «Вже більше 15 років у Корпусу є підрозділ, який займається виробництвом синтетичного наркотика — Каптагона… як засіб розкладання ворожих суспільств». [13:42]
• Про стратегію проксі-сил: «Для чого нам ці проксі сили? Для того щоби віднести війну від наших кордонів в Ліван, в Сирію… це наш перший периметр оборони не на кордонах держави, а далеко за 1000 кілометрів». [19:43]
• Про досвід виживання під санкціями: «Мій прогноз тоді був, що іранці будуть передавати досвід, як обходити санкції, і рускі самі вигадають, і вони будуть обходити санкції». [21:08]
• Про зміну настроїв в Ірані: «В обід вони раптом змінюють гасло і починають кричати “Смерть Ісламській Республіці”, “Смерть Рагбару” — це безпрецедентно, оскільки раніше було за чесні вибори, за права жінок». [29:01]
• Про ресурсну деградацію режиму: «Ти виробляєш ракети, а не будуєш електростанції… коли в тебе півкраїни минулого року залишилась без води, бо була страшна посуха». [30:21]
• Про роль Росії в регіоні: «Значною мірою Іран стоїть завдяки Росії… Росія дуже хотіла отримати ще один альтернативний вихід до світового океану — проект коридор “Північ-Південь”». [34:02]
• Про специфіку відносин Москви та Тегерана: «Це союзники, які один одного ненавидять… в Ірані не люблять Росію, в Ірані пам’ятають захоплення Росією нинішнього Азербайджану». [36:58]
• Про ілюзію «близькосхідного дощу»: «Близький Схід для Заходу важливіший за Україну… ви не можете вплинути на дощ, треба подумати, як використати цей дощ — парасольку підняти або відро поставити». [40:22]
• Про пастку «образу жертви»: «Якщо ти себе позиціонуєш як жертва, ти вже програв… Україна несподівано виявилася нашим більшим другом, ніж ті, кого ми вважали друзями». [51:26]
• Про ставлення пересічних іранців: «Ставлення середнього іранця до України швидше позитивне… ніхто з них не забув звернення Зеленського перською мовою». [54:56]
• Про ціну війни для іранського режиму: «Якщо для цього треба спалити весь світ, ми спалимо весь світ… це піднімає ціни на нафту, це піднімає антивоєнні настрої». [57:07]
• Про суб’єктність через силу: «Ми навпаки зараз під софітами знову і вже в позитивному ключі — як суб’єктна країна, яка є донором безпеки. Це просто колосальний прорив». [01:20:13]
• Про перспективу виснаження систем: «Ми воюємо з країною, яка переважає нас по ресурсам від 5 до 10 разів… І які ж рускі дебіли, що маючи таку перевагу, вони її не можуть реалізувати». [01:21:08]

Повну версію інтерв’ю дивіться за посиланням: