Іран не припинить співпрацю з Росією, разом вони стануть “віссю зла”
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос в інтерв’ю УНІАН розповів, чи може Україна покарати Іран за постачання зброї Росії, хто нам може в цьому реально допомогти, а також чи дипломатичний й санкційний тиск припинять співпрацю Тегерана з Москвою.
Не маючи перемог на українському фронті, Росія продовжує тероризувати цивільне населення України ракетними обстрілами та завдає ударів по невійськових об’єктах дронами-камікадзе. Останні Кремлю постачає Іран, хоча офіційно Тегеран заперечує надання РФ безпілотників. За даними української розвідки, в цілому Росія замовила в Ірані 2400 БПЛА.
Щоб запобігти подальшій співпраці цих країн, Україна б’є на сполох. Ми вже звернулися до Ізраїлю з проханням поділитися розвідданими про будь-яку підтримку, яку Іран надає російським військовим у розв’язаній Росією війні. Також закликали Європейський Союз застосувати проти Ірану санкції за постачання зброї до РФ. Але, на тлі того, як ЄС збирає відповідні докази, Іран, за повідомленням видання The Washington Post з посиланням на посадових осіб у галузі безпеки США, планує відправити до Росії нове озброєння – балістичні ракети класу “земля-земля”.
Чого чекати далі, чи зупиниться Тегеран під загрозою дипломатичного та нового санкційного тиску та хто може допомогти Україні у розв’язанні цього питання, УНІАН розпитав директора Центру близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса.
Пане Ігорю, в російсько-українській війні з’явився ще один “гравець” – Іран. Попри те, що Тегеран відкидає обвинувачення про постачання дронів-камікадзе Росії, Україна вже має докази, що це саме іранські БПЛА. ЄС ще ці докази “шукає”. Чи знайде? І що це означатиме?
Я думаю, що заява верховного представника ЄС з закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля була формальною. Він говорить про те, що ЄС не може сприймати все на віру, тому їм необхідна експертна оцінка. Впевнений, що після її проведення буде прийняте рішення.
Знайдені докази означатимуть порушення Іраном санкцій та резолюції Ради безпеки ООН, яка була прийнята після укладання ядерної угоди. Йдеться про те, що Ірану забороняється розробляти та експортувати як БПЛА, так і ракети або технології до них.
Відповідно, це буде прямим порушенням санкцій. Ідея полягає в тому, що мають бути повернені всі санкції, які були накладені Радою безпеки ООН до ядерної угоди. Тобто санкції Ірану мають “відкотитись” до ситуації 2015-го року.
Але чи зробить це ЄС – є питанням. Тому що є чимало сил, які намагатимуться цьому зашкодити. Це і бізнес-інтереси, й багато чого іншого.
Україна у вересні позбавила посла Ірану акредитації. Зараз у Верховній Раді вже з’явився законопроект про розірвання дипломатичних відносин та визнання Ірану державою-спонсором тероризму. Наскільки такі заходи спроможні зупинити співпрацю Ірану з Росією?
Скоріше не спроможні. З точки зору економічних зав’язків, в України наразі немає ніяких відносин з Іраном. Зупинився навіть студентський обмін. Але я не бачу, щоб це наблизило нас до рішення.
І жоден з цих кроків не допоможе, а навпаки розв’яже руки Ірану поглибити відносини з РФ. Наприклад, вони зможуть визнати російські “референдуми” в чотирьох окупованих областях України, а на Генасамблеї ООН вже відкрито голосувати в підтримку Росії. Зараз вони не голосують разом.
Працювати з росіянами Іран не припинить. Сподіватись на це марно. Я думаю, Росія навпаки інтенсифікує контакти з Іраном і вони врешті-решт укладуть офіційний альянс. Стануть “віссю зла”, якою й повинні бути.
Якщо ми розуміємо, що дипломатичний тиск не працює, чи допомагають санкції? Адже Іран багато років перебуває під санкційними обмеженнями, проте це не заважає виробляти вбивче озброєння й торгувати ним.
Економіка Ірану в поганому стані. Тому є всі шанси, що санкції зможуть погіршити ситуацію. В тому числі, якщо не вистачатиме компонентів для виробництва зброї. Але, скоріше, вони економічно не витягнуть, тому режим в Ірані ослабиться.
Тоді це призведе до зростання протестних настроїв. Це дуже серйозний удар по країні, яка вже охоплена протестами, а в деяких регіонах навіть повстаннями. Санкції призведуть до ослаблення режиму, а під ударом протестів він може пасти.
Існує думка, що зміна влади в Ірані може бути вигідна Україні та Ізраїлю. Чи ви поділяєте таку думку?
Ізраїлю це може бути й не вигідно. Не факт, що новий уряд Ірану, який прийде після ісламістів, буде готовий підтримувати відносини з Ізраїлем. Там є інший контекст: окупація Ізраїлем палестинських територій нікуди не поділась.
А якщо говорити про Україну, без сумніву, це покращить наші стосунки з Іраном.
Які зусилля може докласти до цього Україна?
Це внутрішня справа самого Ірану. З нашого боку це не повинно бути якимись зусиллями для повалення влади в Ірані. Це контрпродуктивно.
Ми маємо лише закликати до покарання країни, яка порушила резолюцію Ради безпеки ООН. Тому єдине, що ми можемо зробити – наполягти, щоб проти Ірану були запроваджені максимальні санкції.
І в такому випадку вони припинять постачати Росії зброю?
Так, абсолютно. Але навіть якщо ми захочемо цього всією країною, це станеться не завтра.
Невідомо, чи прийде до влади в цій країні демократичний уряд, чи це буде форма республіканізму, монархія або компроміс між республіканцями та ісламістами. Поки що це не демократичний уряд. В будь-якому разі, передувати цьому буде громадянська війна. А от у що це виллється далі – це питання. Проте політику експансії вони припинять. Це буде.
Чи може Україна укласти ситуативний військовий союз з Ізраїлем, щоб об’єднати сили проти Ірану? Адже в Ізраїля начебто немає причин відмовляти Україні в такій допомозі – знищення спільних ворожих цілей однаково вигідно обом.
Це абсолютно нереалістична фантазія. Ізраїль нам допомагати не буде. Чому? Тому що там хочуть домовитись з Москвою.
1 листопада в Ізраїлі дострокові парламентські вибори, в результаті яких до влади в країні може прийти Беньямін Нетаньяху, який є прихованим “ватником” та любителем поїздок до Володимира Путіна. Іншими словами, влада Ізраїлю — це опортуністи.
За вашими спостереженнями, що для Ірану наразі може бути важливішим – продовження ядерної угоди 2015 року (адже в тому числі заради неї вони зараз відверто брешуть, щоб не потрапити під нові санкції) чи співпраця з Росією в обмін на ядерні технології від неї?
В Ірані хотіли продовження ядерної угоди, адже економічна ситуація в країні погана. Але станом на зараз очевидно, що про це варто забути. Вони будуть зближуватись з Росією, в тому числі з питання ядерної співпраці.
Якщо Росія погрожує завдати ядерний удар по Україні, чому Росія не може підтримати Іран з виробництвом ядерної бомби?
Що заважає Ірану продовжити ядерну угоду з США?
Сполучені штати просто не пристануть до цієї угоди. Вони у 2018-му році вже вийшли з неї. Ключова проблема була в переговорах між адміністрацією Байдена та представниками Ірану. Американці не погоджуються укладати угоду з Іраном на тих самих умовах. Вони побачили, що побіжні наслідки цієї угоди – цей експансіонізм Ірану, який з’явився після 2015-го року.
В американських колах існує думка, що США не зможуть одночасно стримувати Росію, Китай та Іран. Як ви вважаєте?
Я думаю, що зможуть. У Сполучених штатів є стратегія щодо всіх цих трьох країн. Вони не будуть відходити від неї. Тим більше, що з точки зору реалій поки нічого не змінилось.
Автор – Анастасія Світлевська