Іран на межі: 16-й день повстання – тотальна конфронтація та сигнали відступу режиму

Станом на 12 січня 2026 року, 16-й день масштабних антиурядових протестів в Ірані, ситуація перейшла у фазу тотальної конфронтації, що супроводжується інтенсивною інформаційною війною та спробами влади ізолювати населення. Повстання, яке розпочалося наприкінці грудня 2025 року через економічну кризу та зростання цін, переросло у загальнонаціональний рух за зміну режиму.

Інформаційний вакуум та його наслідки

Режим застосував крайні заходи, відключивши інтернет більш ніж на 100 годин, а також намагаючись заглушити навіть супутниковий зв’язок Starlink. Це свідчить про використання новітніх засобів радіоелектронної боротьби, можливо, отриманих від Росії чи Китаю. Метою таких дій було створення інформаційного вакууму для проведення масових репресій без свідків.

Понад 100 годин без інтернету — це спроба режиму створити «інформаційний вакуум», щоб безкарно провести масові зачистки.

Однак цей підхід мав зворотний ефект: робота банків практично зупинилася, логістика зазнала серйозних збоїв. За останніми повідомленнями, влада відновила телефонний зв’язок, а доступ до мережі може повернутися протягом 48 годин. Це може вказувати на технічну неможливість підтримувати блекаут або на тихий відступ Тегерана, оскільки економічні втрати стали непідйомними.

Розкол в елітах та радикалізація

Частина поміркованих ісламістських еліт, зокрема клан Алі Ларіджані, публічно виступила з критикою політики адміністрації Дональда Трампа. Це спроба повернути прихильність верховного лідера Алі Хаменеї. Водночас спостерігається відтік: деякі еліти вивозять родичів за кордон, тоді як інші обирають лояльність режиму до кінця. Такі процеси свідчать про танення сподівань на м’який транзит влади.

Радикалізація зростає з обох боків: влада застосовує вогнепальну зброю, проводить арешти та анонсує публічні страти. У відповідь протестувальники підпалюють мечеті, офіси Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) та органи влади. Протести не вщухають, попри жорстокий розгін.

Роль принца Рези Пехлеві

Значний вплив на підтримку протестів має принц Реза Пехлеві, який заявив про прямий контакт з адміністрацією Трампа та обіцянку «світової допомоги». У своїх промовах він звертається до глибинних архетипів іранської культури, порівнюючи протестувальників з легендарним ковалем Кавехом з «Шах-наме» Фірдоусі, який бореться проти тирана Заххака.

Використання образів із «Шах-наме» Фірдоусі — це не просто метафора, а заклик до національного визволення від «чужорідного» та «демонічного» правління.

Пехлеві стверджує, що тисячі військових саботують накази про репресії, закликає фахівців з комунікацій атакувати державну інфраструктуру та переходить до активної фази гібридної війни. Його інтерв’ю американським медіа та підтвердження контактів з Білим домом дають протестувальникам надію на міжнародну підтримку.

Дилема Трампа та нові санкції

Президент США Дональд Трамп опинився на роздоріжжі: Тегеран пропонує повернення до переговорів, але це може бути пасткою для перегрупування сил. Серед радників – поміркованіший підхід Венца та «яструб» Рубіо. Трамп уже запровадив 25% мита для партнерів Ірану, що вдарить по Китаю та Індії – ключових постачальниках, зокрема рису до Ірану.

Головний ризик – укладання «угоди задля виграшу часу», що може деморалізувати протестувальників на вулицях. Ситуація залишається критичною: режим тримається за владу силою, але економічні та соціальні наслідки блекауту підривають його позиції.

Джерела

You may also like...