Еволюція російського наративу та дезінформації в арабських ЗМІ у 2025 році

2025 рік став переломним у російській інформаційній стратегії в арабському світі. Якщо раніше Москва переважно виправдовувала своє військове вторгнення в Україну, то тепер акцент змістився на реформування колективної свідомості регіону для досягнення довгострокових геополітичних цілей. Росія застосувала витончену гібридну кампанію, що поєднує традиційну пропаганду, сучасні технології та експлуатацію культурних і політичних розбіжностей, а також історичного скептицизму арабів щодо західної політики. Це перетворило арабські медіа на ключову арену інформаційної війни, спрямованої на підрив західного впливу та зміцнення російських позицій у регіоні.

Квартальні зрушення в російській пропаганді

Перший квартал: «Реалізм Трампа» та відродження наративу про біолабораторії

Після інавгурації Дональда Трампа 20 січня 2025 року російські державні медіа, зокрема RT Arabic та Sputnik, акцентували на «необхідності прийняття реальності на місцях». Паралельно відродили тези про «американські біологічні лабораторії в Україні», підкріплюючи їх фальшивими доказами та посиланнями на місцеві арабські джерела. Цей наратив пов’язали з глобальними страхами щодо здоров’я, подібними до пандемії COVID-19. Він знайшов відгук у Єгипті, Сирії та Лівані, сприяючи зростанню проросійських настроїв — у деяких опитуваннях до 60%.

Другий квартал: Експлуатація «західного лицемірства» на тлі війни в Газі

Росія скористалася ескалацією в регіоні, зокрема війною в Газі та ірано-ізраїльським протистоянням, щоб поглибити розкол між арабською думкою та Заходом. Центральна теза — порівняння «ізраїльської агресії, підтримуваної США» з «російською оборонною операцією». Захід та НАТО зображувалися як імперська сила, що контролює як Київ, так і Тель-Авів. Російське вторгнення подавалося як легітимний захист суверенітету проти «західного імперіалізму», за аналогією з палестинським опором.

Російське вторгнення подавалося як легітимна операція із захисту суверенітету проти «західного імперіалізму», за аналогією з опором палестинців у Газі.

Використовувалися deepfake-відео та таргетована реклама в соцмережах. Молодь у Єгипті отримувала контент про «подвійні стандарти», а сирійським біженцям Росію позиціонували як «захисницю пригноблених».

Третій квартал: Наратив «неминучої перемоги» за допомогою ШІ

Незначне просування (контроль над додатковими 0,8% території) перетворили на ідею «неминучої перемоги». Попри те, що окупована площа не перевищила 19,2% України, пропаганда ефективно експлуатувала цей прогрес. Штучний інтелект генерував відео «перемог» з арабським озвученням. Контент спрямовувався на прихильників «Осі опору» (Іран, Хезболла), проводячи паралелі з «російською стійкістю».

Четвертий квартал: «Мир на умовах Москви» після саміту на Алясці

Після саміту Трампа та Путіна на Алясці 15 серпня 2025 року (деталі саміту) тон змінився: Україну зображували як «failed state», а Росію — як раціональну сторону, готову до «рамок Трампа» для миру. Поширювалися фейки про «неминучу капітуляцію» Києва, формуючи тиск на арабську думку щодо безперспективності підтримки України.

Механізми дезінформації та локальні мережі впливу

Стратегія 2025 року полягала в створенні «хибної достовірності» — коли російський наратив виглядає як місцевий арабський.

• Каїрський офіс Sputnik та РІА Новости — центр вербування журналістів з правилами: заборона слова «вторгнення», використання «спеціальна воєнна операція».
• Мережі ботів провели понад 80 кампаній дезінформації — більше, ніж у китайських аналогів.
• Угоди про обмін контентом з державними агентствами Саудівської Аравії (SPA) та ОАЕ (WAM), що інтегрувало російські матеріали в офіційний потік.

Сприйняття в арабських медіа та суспільстві

Великі канали зберігали відносну об’єктивність щодо гуманітарних аспектів, але активно транслювали тези про «західне лицемірство»:

• Al Jazeera — акцент на «українській непоступливості».
• Al Arabiya — наголос на «провалі українського контрнаступу».
• Al Qahera News (Єгипет) — найбільш інтегрований з російським наративом через міждержавні зв’язки.

Опитування показують зростання симпатій до Росії: молодь бачить у ній союзника або партнера (до 70%), а регіональний нейтралітет перевищує 66%.

Стратегічні висновки та рекомендації для України

Росії вдалося перетворити частину арабського медіапростору на інструмент гібридної війни. Для протидії українським інституціям рекомендовано:

1. Перейти від реактивної корекції до побудови партнерських відносин.
2. Пропонувати співпрацю в продовольчій та енергетичній безпеці.
3. Створити «Україно-арабську раду з медіастратегічного співробітництва».
4. Відмовитися від західних шаблонів на користь мови, зрозумілої арабському світу.
5. Розкривати прагматичний характер російсько-іранського альянсу та зв’язків з режимом Асада.

Реалізація цих кроків протягом 12–18 місяців може суттєво послабити російську пропаганду та відновити довіру до українського наративу на Близькому Сході.