Близькосхідні огляди з Ігорем Семиволосом
Доброго дня, друзі!
Сьогодні субота, 23 жовтня і, я, Ігор Семиволос, знову з вами зі своїми Близькосхідними оглядами. Перш за все хочу подякувати за ваш інтерес до проекту, кількість передплатників та переглядів на ютьюбі зростає, а значить аналітика, яку я готую для вас, знаходить відгук.
Цього тижня ми оприлюднили фінальний текст нашого дослідження про культуру бідності в Україні, воно називається Повсякденні досвіди бідності в Україні, яке наша дослідницька команда реалізувала у 2020 році. Перший пілотний етап дослідження відбувся у 2019 році в Херсонській області. Цього разу ми обрали районні центри в різних регіонах України. В принципі, ми підтвердили головні висновки, зроблені у 2019 році і переконалися, що вони працюють і у загальноукраїнському масштабі. Посилання на повний текст дослідження ви знайдете нижче, а також принагідно запрошую вас відвідати наш сайт uames.org.ua, де серед інших цікавих матеріалів є і повний текст нашого звіту.
Зараз триває онлайн опитування стану та відчуття людської безпеки для Запорізької та Херсонської областей і я прошу мешканців цих областей, відповісти на питання -їх небагато і вони вельми цікаві. Узагальнені матеріали стануть нам у нагоді при підготовці рекомендацій для органів влади, представників ГО та міжнародних організацій щодо покращення стану безпеки та стимулювання розвитку на півдні України.
Добре, після важливих повідомлень про активності нашого Центру власне приступаємо до розбору подій, що сталися на Близькому Сході цього тижня. А тут є про що говорити.
Почнемо із скандалу, якій вибухнув цього тижня в Туреччині. В четвер турецька газета Сабах повідомила, що місяць тому турецька контррозвідка арештувала 15 підозрюваних, які за інформацією спецслужби, збирали відомості про громадян Туреччини та іноземних студентів на користь Моссаду. Також повідомляється, що всі 15 осіб араби, скоріше за все палестинці, серед них одна жінка, і турецька спецслужба слідкувала за ними (вела цю групу) впродовж одного року. Також відомо, що головним об’єктом спостережень цієї групи були вихідці з Палестини, переважно члени ХАМАС, організація, яка має на території Туреччини свою штаб-квартиру. Турецькі джерела припускають, що група працювала на Моссад.
У свою чергу палестинське інформаційне агентство Шехаб повідомило, що 7 з 15 арештованих в Туреччині є представниками або агентами палестинських спецслужб, зокрема розвідки ПА.
І тут, як ви розумієте, виникає ціла низка питань. З одного боку ми маємо справу з агентами палестинської розвідки, які ймовірно працювали в інтересах Ізраїлю, але цілком можливо, що вони також збирали інформацію для своєї спецслужби, а співпраця з Моссадом це такий собі joint venture.
Врешті решт факт співпраці між ізраїльськими та палестинськими спецслужбами це секрет полішинеля. Його навіть показують в кінофільмах, візьмемо наприклад нашумілий серіал «Фауда», де група ізраїльтян діяла під прикриттям палестинських служб безпеки.
Поки що турецька влада майже не коментує цю справу, крім офіційних коротких повідомлень в пресі. Відомо також, що для узгодження та спільних дій була створена турецько-палестинська комісія, яка має розслідувати цю справу.
Джерела з Сектору Газа обвинувачують керівника палестинської розвідки Маджеда Фараджа у псування відносин ПА з Туреччиною. Залишається до кінця не зрозумілим, чи витік інформації з Раммали був причиною арештів, чи, навпаки, палестинська розвідка намагається врятувати своїх агентів. Сам факт того, що турки оприлюднили інформацію, свідчить про те, що по тихому домовитися не вдалося.
В Лівані стартувала підготовка до парламентських виборів, які відбудуться 27 березня 2022 року, на півтора місяця раніше від запланованого терміну. Як зазначають експерти, таке рішення пов’язане із триваючою політичною та економічною кризами та зростаючою напругою, особливо після кривавих подій у Бейруті минулого тижня, коли група озброєних осіб розстріляла шиїтську демонстрацію, яка протестувала проти продовження розслідування і як вони стверджують політизації розслідування вибуху в бейрутському порту.
Новий уряд Наджиба Мікаті відновив переговори з МВФ і очікується, що для отримання траншу уряд має піти на непопулярні заходи. Тут простіше перевести стрілки на попередників і чистою совістю обіцяти виборцям перевантаження системи. Єдине, що політики можуть обіцяти, але навряд чи зможуть зробити.
Між тим, слідчий суддя Такер Бітар, продовжує свою роботу і вже викликав на допит колишніх міністрів праці та МВС. Не факт, правда, що вони прийдуть.
Експерти обговорюють виступ лідера Хезболли Хасана Насралли, де він зокрема, похвалився, що ця шиїтська організація має 100 тис. бійців. На думку ізраїльських експертів, які уважно, як ви розумієте, стежать за будь якою активністю партії Аллаха цифра в 100 тис однозначно завищена, але тут важливий інший мессидж – Насралла повідомляє своїм конкурентам – християнським ліванським силам, що вони вже не є просто державою в державі, вони вже уособлюють державу, з армією яка більша за офіційні ліванські збройні сили.
Разом з тим, у Хезболли немає намірів запустити новий раунд громадянської війни. Для них зараз важливішим є збереження свого впливу, контроль за портами, збільшення ваги в армії, в інших безпекових інституціях та в парламенті. Вони воліють діяти через легітимні інституції, а не намагаються їх підірвати.
Для керівництва Хезболли та Ірану катастрофа в порту виявила слабкі моменти їхньої політики – незадоволення значної кількості ліванського політичного класу їхнім домінуванням, яке вилилося у підтримку слідчих дій. Власне зараз шиїтські політики намагаються впоратися із кризою приблизно так само, як вони працювали над припиненням розслідування вбивства колишнього прем’єр-міністра Рафіка Харірі у 2005 році.
В Іраку, де відбулися парламентські вибори, прогнозують довгу та виснажливу прем’єріаду. Формальний переможець Муктада ас-Садр, протистоїть намірам інших шиїтських партій створити спільний шиїтський блок. Ключова відмінність між різними групами шиїтів ставлення до Ірану. Втім Муктада ас-Садр далеко не завжди був жорстким критиком посилення іранського впливу в Іраку – були часи, коли він доволі успішно співпрацював з Касемом Сулеймані. Експерти реалістично оцінюють ймовірність формування нового уряду весною, а то й літом наступного року і пропонують не робити висновків про суттєве ослаблення позицій Ірану у зв’язку з поразкою на виборах проіранських ополченців.
Власне, Тегеран досі контролює ключові економічні та релігійні ресурси, які допомагатимуть йому й надалі диктувати умови новому уряду. Врешті Іран є головним постачальником електроенергії, а південні провінції Іраку залежні від іранського водопостачання. Позиції курдського союзника Талабані міцні, а шиїтські ополченці добре озброєнні і готові до дестабілізації ситуації у будь який час.
Не можна тут не згадати і про нове керівництво Ірану, яке демонструє готовність до радикальних дій. Навіть міністр закордонних справ Ірану Хосейн Амір Абдоллахіян виходець з КВІРу (підрозділ Аль-Кудс, який займався підривною діяльністю в країнах Близького Сходу) і мав особисті контакти з вбитим генералом Касемом Сулеймані впродовж двох десятиліть.
От не вистачає зараз іранцям цього генерала, його розмаху та фантазії.
На південному Кавказі здається почалася відлига у відносинах між Азербайджаном та Іраном. Принаймні сторони домовилися, що інцидент у вересні, який став приводом до ескалації, вичерпаний. Затриманих іранських водіїв повернули, тепер іранські вантажівки перетинають кордон в офіційних пунктах пропуску на кордоні з Азербайджаном.
Втім це ніяк не відбилося на представниках шиїтського духівництва, які демонстрували занадто проіранську позицію – так затриманому шиїтському богослову Сардару Бабаєву, члену об’єднання «Духовні діячі Азербайджану» пред’явлене обвинувачення по статті 274 «держзрада». Разом з ним арештовані ще 4 богослова. Всі затримані проходили навчання в Ірані і вважаються проіранськими релігійними діячами.
Останнім часом з’явилося чимало інформаційних повідомлень про готовність Вірменії та Азербайджану при посередництві Москви укласти угоду, яка по суті має завершити тривалий міждержавний конфлікт. Стверджують, що 9 листопада, на річницю завершення другої карабаської війни, сторони укладуть документ з двох пунктів – визнання державних кордонів між двома країнами та територіальної цілісності і розблокування транспортних магістралей, в тому числі і так званого Мегрінського/Зангезурського коридору.
Якщо це станеться, то, очевидно, варто подивитися на яких умовах це відбудеться.
Що отримає Баку? Очевидно кінець конфлікту, транспортні магістралі та скоріше за все російську базу в Карабасі на постійній основі.
Що отримає Єреван? Кінець конфлікту, перспективу включення до транспортних коридорів, нормалізацію відносин з Азербайджаном та Туреччиною, і гарантії безпеки для вірменського населення завдяки постійній російській військовій базі в Халкенди.
Що отримає Москва? Статус країни, яка продовжує домінувати на південному Кавказі. І головне, як на мене, статус Путіна, як головного миротворця. Не виключено, що головною метою є спроба Москви представити Путіна на міжнародній арені як людину, що спромоглася досягти миру і отже вартої нобелевської премії миру. Для Путіна, який досі залишається в очах більшості політиків одіозною фігурою, це питання вкрай важливе. Заради цього, я думаю, москалі готові будуть дотиснути Єреван. Отримання цієї важливої міжнародної нагороди (а я впевнений що знайдеться чимало Putinversteher які за «толику малую дєнєг» постараються створити потрібний образ і настрій) має сприяти покращенню іміджу Путіна. Впевнений, що зараз ми про це не раз почуємо.
Ну і коротко про інші важливі події.
Міхеіл Саакашвілі потрапив в Грузію в рефрижераторі зі сметаною. Відео з політиком всередині контейнера поширила грузинська влада. Саакашвілі стверджує, що його викрали спецслужби. Очевидно останнє твердження було зроблено як відмазка у випадку, якщо його затримають на кордоні. Сам політик продовжує перебувати за гратами. Нагадаю, що наприкінці жовтня в країні відбудеться другий тур місцевих виборів. Спостерігається мобілізація активістів головних політичних партій.
На Москві сталися переговори делегації Талібану в рамках так званого Московського формату. Це 3 раунд консультацій щодо Афганістану, крім Росії присутні 5 центральноазійських країн (Таджикистан, Узбекистан, Казахстан, Киргизстан, Туркменистан) Китай, Іран, Пакистан, Індія. Всього на консультаціях присутні делегації 10 країн. У зв’язку з цим, в Росії Талібан вже перестали називати терористичним рухом, а просто пишуть рух. Путін правді поки що вагається, чи видаляти їх зі списку терористичних організацій чи ні.
В Сочі відбулися п’яти годинні переговори між прем’єр-міністром Ізраїлю Нафталі Беннетом та президентом Путіним. Беннет явно хотів сподобатися Путіну, останній здійснював традиційний для нього вербувальний підхід, демонструючи, що хоче спілкуватися безпосередньо з Беннетом тет-а-тет. Теми для обговорення традиційні – Сирія та Іран. Трохи торкнулися економіки, але без ентузіазму. До речі Беннет мав привезти з собою дозвіл російським туристам відвідувати Ізраїль з двома щепленнями sputnik, але в останній момент під тиском експертів і на тлі появи в Ізраїлі нового штампу його скасував. Метою поїздки, за словами одного ізраїльського висопосадовця, було підтвердження того, що зміна уряду не призведе до зміни відносин між двома країнами.
Шановні друзі! На цьому у мене все. Гарних вам вихідних. Не хворійте і будьте здорові.