Близькосхідні огляди з Ігорем Семиволосом 05.02.2022
Вітаю, друзі!
Сьогодні 5 лютого, субота і я знову пропоную вам свіжий випуск «Близькосхідних оглядів». Цей тиждень був без сумніву дуже насичений і продуктивний. Такої кількості візитів високопосадовців здається Київ не бачив ніколи. Наступного тижня також заплановані візити президента Франції, канцлера Німеччини.
Що ж, тут можна констатувати, що план Путіна скористатися ескалацією для укладання з США стратегічної для них угоди про визнання України зоною російського впливу та інтересу, не справдився. Принаймні на цьому етапі. Як справедливо зазначає Олександр Богомолов в інтерв’ю нашому каналу російський план розрахований на виснаження ресурсів і вочевидь буде довгим. Нам слід готуватися до усвідомлення того, що загрози матимуть довгостроковий характер, а отже слід згадати про слова Сунь-Цзи
Той, хто знає ворога й себе, ніколи не програє війни; Хто не знає ворога, але знає себе, інколи виграє, а інколи програє; Той, хто не знає ні себе, ні ворога, програє кожну баталію. Що це означає для нас сьогодні? Це значить розуміти і усвідомлювати як свої сильні і слабкі сторони, так і свого ворога. Знаю, що цитування Сунь-Цзи часто видається такою собі банальщиною, косіння під розумного, але тим не менш, не можу утриматися ще від однієї цитати, яка пояснює суть стратегічних переваг. – Використовувати сприятливі умови для здобуття найбільшої сили і впливу, виходячи з ситуації і роби все…для того щоб підкорити військо супротивника взагалі без боротьби. Бачте, це те, чим активно займається Московія. А яка тоді наша відповідь – яка найкраща стратегія в умовах реалізації нашим ворогом своєї стратегічної переваги? Думаю ви здогадалися, це зруйнувати плани та стратегії супротивника. Важче, але можливо, атакувати ворожі союзи та зв’язки ворога. Інші опції вже є частиною кінетичної війни. Їх ми залишимо на потім.
Цього тижня Путін приїхав до китайського очільника Сі Цзіньпіня, який є головою КНР з 2013 року. Як ви бачите Путіну є чим поділитися з китайським колегою щодо тривалості перебування при владі. Китай аж ніяк не тема нашого огляду і для мене ця країна взагалі інша галактика, але під час дискусій на фейсбуці щодо виступу О.Богомолова виник запит на аналіз спільної заяви Путіна та Сі Цзіньпіня. Нам вдалося знайти знаючу людину, яка змогла нам пояснити головні ідеї викладені в цьому документі, отже в неділю ми покажемо новий епізод «Актуального інтерв’ю» з китаєзнавцем, журналістом-міжнародником Олексієм Ковалем, який знає цю країну не з чуток. Не пропустіть прем’єру, думаю, після перегляду вам стане трохи зрозумілішим характер російсько-китайських відносин і головне що робити в цій ситуації нам. Як ви бачите ми діємо згідно із завітами мудрого Сунь-Цзи і вам того бажаємо.
Ну і тепер після такого довгого вступу переходимо до огляду подій, що сталися на Близькому Сході. На цьому тижні стався візит Ердогана в Україну і підписання 12 документів, серед яких рамкова угода про військово-технічне співробітництво, яке передбачує будівництво заводу спочатку по ремонту, а потім і виробництву Безпілотних літальних апаратів Байрактар ТВ 2, с з згодом і нові Bayraktar Akıncı (акінджі) випуск яких заплановано запустити наступного року. Нагадаю, що станом на зараз Україна закупила 12 турецьких безпілотників і висловила намір закупити нові апарати. У зв’язку із цим виникла чергова хвиля виття на північних болотах яку елегантно турецька сторона відправила у пішу прогулянку з елементами сексу. Наша співпраця не загрожує жодній третій стороні, сказали турки, і ніхто в тому числі і Росія не може заборонити нам продавати зброю чи спіпрацювати у цій сфері. Ця заява до болі нагадує нещодавню відповідь США та НАТО московитам.
Другим важливим елементом візиту стала угода про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною. Тут скажу я вам, практично пас, і буду покладатися на фахівців, які за цьому з’їли собаку. Наступного тижня плануємо зробити інтерв’ю з людьми які безпосередньо були задіяні у переговорних процесах. Якщо вийде, до наступної середи викладемо.
Ясна річ, що головною темою візиту Ердогана є і залишається його пропозиція стати посередником між Московією та Україною. Не буду детально зупинятися чому це важливо для турецького очільника – ми про це говорили практично ціли тиждень, а розгорнути в інтерв’ю з Євгенією Габер. Скажу лише що ця пропозиція є частиною системної турецької стратегії на збереження стратегічного балансу з росіянами і посилюють турецьку м’яку силу.
На початку Москва категорично відмовилася обговорювати цю пропозицію, але згодом, я там міркую по мірі того, як їх будуть потихеньку обкладати прапорцями, ця пропозиція може виявитися навіть привабливою і необхідною. Врешті ми бачимо прогрес – Кремль рухається від відмови до усвідомлення невідворотності такої зустрічі – і хоча дата невизначена – десь друга половина лютого це вже без сумніву рух вперед. Наступним кроком стала припускання тристоронньої зустріч в форматі трьох президентів. Іншими словами маємо цікаву тенденцію – спочатку з боку Кремля лунали глузливі коментарі, потім тон змінився і московити погодилися відвідати Туреччину для переговорів, зараз Пєсков припускає, що Путін може зустрітися з Зеленським в Туреччині, але виставляє умови. Наступний етап – безумовна зустріч.
Нагадаємо, що попередня зустріч між Ердоганом та Путіним у Сочі у вересні минулого року закінчилася нічим. Сторони погодилися погоджуватися далі. Московитам варто не забувати історію ї пам’ятати як московитське хамство сприяло створенню коаліції проти Московії, що в решті решт призвело до її поразки у Першій Кримській війні 1853-56 рр.
Путін та Ердоган після переговорів в СочПісля повернення до Анкари Ердоган переговорив з Алієвим про підсумки візиту. Трохи як водиться потролив європейців – мовляв, ваші зусилля, щось не дуже допомагають. Тут власне є одна проблемка, яку я сподіваємся дорослі з української сторони розуміють – щоб у наших очільників не почалося «головокружение от успехов» на цьому фоні. А то знаєте, маємо великий досвід реалізації приказки: плив, плив і на березі всрався.
У майже бездиханного проекту ГУАМ, який перебував в анабіозі з початку десятих років, здається відкрилося друге дихання. Виявилося що пацієнт скоріше живий ніж мертвий. За повідомленнями прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля Україна пропонує провести до кінця 2022 року саміт ГУАМ в Києві, а попереднє засідання на рівні прем’єрів в Баку. Головна увага приділятиметься реалізації проекту «Транспортний коридор ГУАМ» – доставка та транзит вантажів за маршрутом «Європа-Кавказ-Азія» як залізничним так і морським транспортом. Очевидно реаніматором виявився Ільгам Алієв, який приїздив нещодавно до Києва і в контексті його візиту згадали незлим тихим словом про ГУАМ. Тепер чекаємо на новий старт.
Триває процес нормалізації турецько-вірменських відносин. Незабаром 24 лютого 2022 р. у Відні спецпредставники Туреччини та Вірменії проведуть другий раунд переговорів щодо нормалізації відносин після десятиліть ворожої риторики. Минулого місяця Туреччина та Вірменія провели в Москві перші за більш ніж десятиліття переговори, які обидві назвали «позитивними та конструктивними». Це вселило надію на те, що дипломатичні відносини можуть бути встановлені, а сухопутний кордон між двома країнами, який закритий з 1993 року, знову відкриється. До слова, Туреччина не мала дипломатичних або комерційних зв’язків з Вірменією з 1990-х років. Переговори в Москві стали першою спробою відновити зв’язки після мирної угоди 2009 року, яка так і не була ратифікована. У рамках процесу нормалізації Туреччина та Вірменія відновили комерційні чартерні рейси між Стамбулом та Єреваном. Авіакомпанії обох країн запустили прямі рейси між країнами, і навіть почалися розмови про можливий візит Пашиняна до Туреччини. Правда пізніше МЗС Вірменії спростувало цю інформацію.
США схвалили потенційний продаж зброї країнам Близького Сходу. Зелене світло отримали Саудівська Аравія, ОАЕ та Йорданія. Саудівська Аравія має дозвіл на покупку 31 терміналу багатофункціональної системи розповсюдження інформації MIDS-LVT на суму 23,7 млн доларів. Це допоможе оновити системи протиракетної оборони Королівства. Термінали MIDS-LVT будуть встановлені на саудівських протиракетних комплексах рухомого наземного базування для висотного заатмосферного перехоплення ракет середньої дальності THAAD. Повідомляється, що раніше надані термінали MIDS-LVT (BU1) були встановлені на системі протиракетної оборони PATRIOT. Видані дозволи включають можливий продаж винищувачів F-16 та супутнього обладнання для Йорданії за орієнтовною ціною 4,21 млрд доларів. Для ОАЕ схвалені запасні частини для їхніх систем протиракетної оборони HAWK на суму 30 млн доларів.
Ізраїльтяни здається цього тижня прописалися у країнах Затоки. Ціла серія візитів, переможних реляцій та купа підписаних угод. Як я жартував у нашому телеграм каналі, здається країни Затоки зрозуміли, як мати справу з Ізраїлем. Поки він готовий на все, аби продемонструвати успіх у встановленні відносин з арабами, попросити максимальну кількість високотехнологічної зброї, а також заручитися підтримкою єврейської держави в області розвідки та військово-промисловій сфері. А що, молодці! Класична історія про мистецтво добре жити в Ізраїлі.
До Ізраїлю ми ще повернемося, а поки поговоримо про гучну спецоперацію на півночі Сирії американського спецназу. В четвер президент США Джо Байден заявив про ліквідацію лідера ІДІЛ Абу Ібрагіма аль-Хашімі аль-Курайші. За його словами, американський спецназ провів широкомасштабну антитерористичну операцію в селі Атме, провінція Ідліб поблизу турецького кордону. В цьому селі розташовано декілька таборів для переміщених осіб, отже сховатися при потребі проблем не становить. Під час штурму приміщення, де перебував терорист, останній підірвав вибухівку в результаті чого вся його родина і він сам загинули. Це був найбільший рейд з 2019 року, коли був вбитий лідер ІД Абу Бакр аль-Багдаді. Якщо ви звернули увагу на прізвище Абу Ібрагіма аль-Хашімі аль-Курайші, то можна уявити що він походить з родини потомків Пророка, правда обізнані люди кажуть, що це всього на всього псевдонім. Ліквідація лідера ІДІЛ можливо спричинить дезінтеграцію в терористичній мережі, але покладатися на це не варто, оскільки ІДІЛ давно вже діє автономними підрозділами, а глава – емір, скоріше символ, ніж орган управління мережею. Ми на минулому тижні розглядали цю ситуацію і запевняю вас ситуація з ІД в регіоні залишається складною і мало прогнозованою.
Ну і обіцяні новини про Ізраїль. Їх сьогодні дві. Перша стосується оприлюдненого очікуваного висновку про існування в Ізраїлі режиму апартеїду «проти палестинців, які мешкають в Ізраїлі, на Західному березі річки Йордан та в Секторі Газа». Цей висновок прозвучав у доповіді міжнародної організації Amnesty International і викликав бурхливу реакцію ізраїльського МЗС. Останній в дусі відомої пісні Владіміра Висоцького заявили что «кто нє вєріт нам тот нєгодяй і хам», іншими словами злісний антисеміт.
В самій доповіді, зокрема, йдеться, про низку заходів та політик Ізраїлю, які стосуються експропріації землі, вбивств, примусового переміщення та відмови у праві на громадянство. Відповідно Amnesty International закликає Міжнародний кримінальний суд додати факти політики апартеїду до поточного розслідування ймовірних військових злочинів Ізраїлю.
«Усі ці факти разом узяті, зазначено у доповіді, становлять режим апартеїду, який згідно із міжнародним правом є злочином: серйозні інституційні порушення прав людини, спрямовані на контроль та пригнічення однієї расової групи з боку іншої».
Критикуючи доповідь, представники Ізраїлю зазначають, що в ній практично не згадується насильство по відношенню до ізраїльтян і не використовується взагалі термін «тероризм». МЗС Ізраїлю відмовляється брати до уваги аргументи, наведені у доповіді, стверджуючи що методологія була хибною, я факти, які вони не спростовують, «просто вирвані з контексту».
Палестинська влада, навпаки, підтримала звіт і зазначила, що «він є детальним підтвердженням жорстокої реальності вкоріненого расизму, відчуження, пригнічення, колоніалізму, апартеїду та спроб знищення, які пережив палестинський народ з часів Накби».
Ще один скандал в Ізраїлі, який стався цього тижня, і який навіть призвів до ноти протесту українському послу, стався навколо інтерв’ю міністра закордонних справ Ізраїлю Яїра Лапіда агенції Axios. В цьому інтерв’ю, серед традиційних запевнень, що ізраїльтяни докладали зусиль до деескалації ситуації біля українського кордону, навіть пропонували посередництво і знаходяться на контакті з Ентоні Блінкеном та Сергєєм Лавровим, Лапід зробив декілька контраверсійних заяв про те, що він не бачить не бачить небезпеки переростання російсько-української кризи у збройний конфлікт найближчим часом і жалкує, що ця ситуація відволікає увагу американців від іранської загрози і полишає Тель-Авів на самоті. До того ж стало відомо, що Ізраїль заздалегідь попередив країни Балтії у про категоричну відмову передавати ізраїльську зброю, яка знаходиться на озброєнні в країнах Балтії, Україні. Ми правда цю зброю і не просили, але ізраїльтяни прогнулися. В принципі у мене немає жодних претензій до єврейської держави, адже відомо що своя сорочка ближча до тіла. Цікаво, що слова Лапіда спричинили хвилю обговорень в ізраїльському сегменті соціальних мереж. Громадяни Ізраїлю, вихідці з України, об’єднані в організації, які підтримують Україну та українську армію, різко розкритикували заяви міністра. Нажаль все ці заяви не мають значення, поки не буде електоральної бази для підтримки України, бідкаються вони в фейсбуці. Наш посол Євген Корнійчук вступив у дискусію чим власне і викликав незадоволення ізраїльського МЗС. Те що він сказав, в принципі, знає навіть далека від будь якої політики в Україні людина – у відповідь міністру посол написав, що Лапід “не помітив війни в центрі Європи, яка триває вже 8 років”. За словами посла він «хотів би нагадати, що це не конфлікт а війна, яку Росія агресивно та цинічно веде проти України». Ну і він припустив, що «ігнорування тривожних повідомлень від союзників – США, Великої Британії та ЄС про ймовірність військового вторгнення Росії до України» неприпустиме. І те, що очевидно вивело ізраїльтян – попередження що великомасштабна війна в Європі залишить Ізраїль сам на сам з іранською загрозою.
В принципі можна лише привітати посла України Євгена Корнійчука з початком нової наступальної української дипломатії імені Дмитра Кулеби.
На північних болотах, в одній північнокавказькій республіці яка зветься Чечня де править вірний піхотинець Путіна Рамзан Кадиров твориться повний треш. Я не буду вам переповідати обставини страви щодо переслідування, скандальних, диких заяв очільника промосковського уряду та його челяді щодо членів родини Янгулбаєвих. Напевно ви бачили аутодофе зі спаленням портретів ворогів Кадирова в центрі Грозного, яке організувало керівництво республіки. Лише один епізод: виявляється погроза «відрізати їм голови» висловлена депутатом Держдуми Росії Адамом Делімхановим була неправильно проінтерпретована – малося на увазі російська приказка «голова с плеч». Власне це все у сухому залишку від нічної зустрічі Кадирова та Путіна в Кремлі.
На сьогодні все. Не жлобіться на лайки) Підтримуйте наш проект коментуйте і поширюйте наш контент.
Бережіть себе, на все добре. Пока.
