Форсайт 2025: Навігація в «епіцентрі шторму». Як зберегти суб’єктність у рік загроз?

27 грудня 2025 року команда AMES (Центр близькосхідних досліджень) зібрала провідних експертів, аналітиків та громадських діячів для відвертої розмови про майбутнє. Метою зустрічі було не просто підбити підсумки року, а переосмислити результати нашого стратегічного форсайту, проведеного в середині 2025 року, та скоригувати навігаційні карти для України на 2026 рік.

Поточна ситуація нагадує прогнозування погоди в епіцентрі шторму: умови змінюються надто швидко, щоб старі карти залишалися корисними. Саме тому ми обрали формат Chatham House, який дозволив учасникам зосередитися на глибинному аналізі без персональної прив’язки до висловлювань, щоб чесно відповісти на питання: де ми є і куди рухаємося.

Аналіз прогнозів: «В’яла криза» та розмита часова шкала

Аналізуючи результати попереднього форсайту, експерти констатували: сценарна рамка була визначена вірно, проте часова шкала виявилася розмитою. Події відбуваються повільніше, ніж очікувалося.

Ключові спостереження експертної групи:

• Ресурсна війна: Ми вступили у фазу війни на виснаження, де Росія, попри санкції, демонструє вищу економічну витривалість, перейшовши у стан «в’ялої кризи» замість очікуваного швидкого колапсу.
• Глобальна «ідіократія»: Світ переживає кризу ліберально-демократичних інституцій. Рішення ключових партнерів стають дедалі більш ірраціональними та менш передбачуваними, що ускладнює планування підтримки.
• Фактор Китаю: Незалежно від сценарію завершення війни, Росія потрапляє у васальну залежність від Китаю, який посилює свою роль у регіоні як «імперія за запрошенням».

Точка біфуркації: II квартал 2026 року

Згідно з оновленим аналізом, ми вступаємо у «рік загроз». Ключова точка вибору (біфуркації) зміщується на другий квартал 2026 року. Саме тоді, на думку учасників дискусії, Україна може опинитися перед вибором між двома базовими сценаріями:

1. «Відродження та Фортеця»: шлях до збереження державності та суб’єктності через внутрішню мобілізацію ресурсів.
2. «Гнила угода»: ризик замороження конфлікту на невигідних умовах, що веде до поступового занепаду.

Важливо розуміти: навіть «гнила угода» несе ризики для самої Росії, чиї еліти так само бояться завершення війни не на своїх умовах, як і ми.

Стратегії стійкості: Що робити у 2026 році?

Головний висновок зустрічі — Україна більше не може покладатися на «зовнішню магію». Єдиний шлях до порятунку — будівництво власного інституційного та суспільного фундаменту.

Експерти виділили три стратегічні напрямки («важелі впливу»), які потребують негайної реалізації:

1. Інформаційно-ідеологічна стійкість: Від захисту до наступу

Традиційна боротьба з дезінформацією визнана неефективною. Необхідно змінювати підхід:

• «Медіащит»: Впровадження навчання критичному мисленню не як факультативу, а як базової навички, починаючи зі шкільної парти.
• Наративи стійкості: Формування спільної культури пам’яті. Досвід війни у всіх різний (фронт, тил, окупація, еміграція), і це створює ризик внутрішніх розламів. Наше завдання — зробити так, щоб цей досвід об’єднував, а не роз’єднував.

2. Соціальне відновлення та «Нова урбанізація»

Ми не можемо просто відбудовувати «як було».

• «Здорова громада»: Створення мереж реабілітації для ветеранів та цивільних має стати пріоритетом для кожної громади.
• Міста-фортеці: Відбудова Сходу та Півдня має базуватися на нових принципах функціональності та безпеки, враховуючи постійну загрозу сусідства з агресором.

3. Інституційна спроможність та справедливість

• Захист децентралізації: Концентрація влади та згортання прав громад підривають стійкість держави. Повернення суб’єктності місцевому самоврядуванню («голос громади») є критично важливим.
• Справедлива мобілізація: Перехід до моделі «тотальної підготовки» (за прикладом Ізраїлю чи Швейцарії), де участь у захисті є справою кожного, дозволить подолати кризу довіри та відчуття несправедливості у суспільстві.

Висновок

Ми перебуваємо у стані виснаження, але не поразки. 2026 рік стане роком, коли майбутнє залежатиме не стільки від прогнозів, скільки від нашої здатності до змін. Як зазначили учасники форсайту: «Єдиний спосіб вижити в шторм — це не вгадувати вітер, а будувати міцний корабель».

Центр близькосхідних досліджень (AMES) висловлює подяку всім учасникам Різдвяної експертної зустрічі за глибоку дискусію та спільний пошук рішень.